В. Симоненко. “Ти знаєш, що ти – людина?”. Загальнолюдські цінності та ідеї

УРОК 55

Тема. В. Симоненко. “Ти знаєш, що ти – людина?”. Загальнолюдські цінності та ідеї.

Мета. Розкрити громадянські мотиви поезії, поглибити поняття “ліричний герой”; вчити висловлювати власні роздуми про сенс людського життя; виховувати почуття власної гідності.

Обладнання: збірка “Тиша і грім”, мікрофон для журналіста.

Епіграф: “Втрата мужності – це втрата людської гідності, котру я ставлю над усе. Навіть над самим життям”.

(В. Симоненко)

Хід уроку

І. Опитування домашнього завдання.

1. Експрес-тест “Закінчити речення”.

– В. Симоненко народився у…

– Василя виховували…

– Майбутній поет навчався у…

– Збірка, яка вийшла за життя поета, мала назву…

– Причиною хвороби і смерті стало…

– В. Симоненко прожив…

– На могилі поета викарбувано слова…

2. Виразне читання напам’ять вірша “Лебеді материнства”.

II. Визначення цілей уроку.

На кожній парті є аркуші паперу, на яких надруковано цілі уроку. Пропонуємо учням додати ще щось до вже визначених цілей (за бажанням). Пропозиції учнів враховуємо.

Цілі уроку. Учні повинні знати: літературознавчі поняття – ліричний герой, обрамлення; зміст твору.

Учні повинні вміти: висловлювати власне ставлення до порушених у творі проблем, робити самостійні висновки на основі порівняння літературних творів.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя. Безнастанна робота душі В. Симоненка позначалася на його сприйнятті світу і на художній манері. З кожним наступним віршем митець ставав талановитішим, мужнів його голос. Здібний учень поступово ставав майстром. Не випадково, за словами дослідників його творчості, поштовхом до написання найбільш талановитих віршів Симоненка стали конкретні враження і спостереження: з дитячих літ, з мандрів, з повсякденного життя. Насправді жила в Біївцях баба Онися, про долю якої написав поет у своєму вірші. Обпекла Василеву дитячу душу пригода, описана пізніше у поетичній новелі “Кривда”. І про важкі жорна згадує поет, бо в дитинстві довелося їх крутити не лише при німцях, а й у голодному 47-му році. А вірш “Я” з’явився після того, як поет ходив до черкаського обкомівського начальника з проханням надати йому хоч якесь житло.

Про ще один такий випадок згадувала черкаська журналістка Ніна Черняк. “Я ішла з очима, повними сліз, і яка ж була радість, коли побачила, як від будинку, через напіврозтоптані замети, біжить у своєму вічному коричневому костюмі і легеньких черевиках Василь Симоненко. Він помітив мене з вікна редакції.

Я й зараз, як наяву, бачу його безмежно добру усмішку, іскристі карі очі й чую лагідний голос, який від щирого серця бажає щастя та доброї долі моїй донечці і мені… Очі мої наповнилися сльозами, а він, поцілувавши мене в щоку, тихо сказав: “Не журися, Нінусю, не падай духом. Ти сильна людина, тобі вчитися треба і писати вірші, виростити донечку, яка у тебе така чудова. Тож встигай усе, не проспи життя…” А потім, задумливо глянувши в синяву неба, мовив:

Ти знаєш, що ти – людина?

Ти знаєш про це чи ні?…

Того ж тижня я прочитала у газеті ці віршовані рядки, які стали своєрідним девізом мого життя”. У скрутну хвилину В. Симоненко знайшов теплі слова, заспокоїв.

2. Виразне читання напам’ять вчителем поезії “Ти знаєш, що ти – Людина?”.

Лірична задушевна поезія-звертання лише на перший погляд спрямовувалася на окрему людину, насправді – це звертання, що адресувалося цілому суспільству. Причина відома, адже за умов сталінізму панував принцип: головне – колектив-автомат, а особистість – лише безвідмовний гвинтик, який у разі потреби можна легко замінити. На той час вченим вдалося відкрити, що генотип кожної людини – неповторний. В. Симоненко ж заглянув у це питання ще глибше, показавши людську неповторність в соціально-історичному, філософському, морально-естетичному плані.

3. Читання поезії учнями.

4. Теорія літератури. Ліричний герой.

Ліричний герой – ліричний “двійник” поета, проте не його копія; співвідношення між ліричним героєм та поетом таке саме, як і між образом автора та автором. Але крім того, ліричний герой, на відміну від образу автора, менш конкретний, він є сукупним зображенням його почуттів та емоційних роздумів, виражає ідеал поета. Таким чином, ліричний герой – це художнє узагальнення внутрішнього світу автора, яке відображене у всіх його творах.

– Яким ви бачите ліричного героя поезій В. Симоненка? (Образ люблячого сина-патріота, що ставиться до людини не як до “гвинтика”, неповторної особистості з власним світоглядом, почуттями, переконаннями, що мають право на існування).

– Чи може, на вашу думку, протягом життя поета змінюватися суть його ліричного героя? (Може, якщо змінюється сприйняття світу самим поетом).

5. Самостійна робота в групах.

1-а Група виконує ідейно-художній аналіз поезії: тема, ідея, художні засоби вірша.

Звертання поета до людини як неповторної особистості. Повага до людини, до її власної гідності, права на особисту свободу – в цьому філософська і гуманістична спрямованість поезії Симоненка. Кожна людина повинна завжди бути гідна свого імені.

Художні засоби:

– Епіфора (повтор однакових слів або словосполучень наприкінці декількох рядків або строф, прозових фраз або образів):

Усмішка твоя – Єдина,

Мука твоя – Єдина;

І жити Спішити треба,

Кохати Спішити треба.

– Анафора (повтор звуків або однакових слів на початку декількох рядків або прозових фраз):

Ти знаєш, що ти – людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Інші Ходитимуть Люди,

Інші кохатимуть Люди.

– Епітети: люди – добрі, ласкаві й злі.

– Строфа: п’ятирядкова.

ІІ-а група. Заповнити таблицю, додавши власні слова-асоціації.

Неповторність людини

Текстуальні

Слова-асоціації

Усмішка

Руки

Мука

. серце

Очі

Думки

Усе для людини

Озера

Гори

Гаї

Річки

Степи

Моря

Життєві завдання

Жити

Любити

Кохати

Творити

Не проспати

Працювати

6. Інтерв’ю журналіста з учнями.

Орієнтовні запитання: – Вітання.

– Ми завітали у ваш клас, щоб дізнатися, чи любите ви поезію.

– Яке враження справила на вас поезія В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина?”?

– Яка головна думка твору?

– Що, на вашу думку, допомагає поету створювати образи?

– До кого звертається поет у вірші?

– До якого виду лірики належить ця поезія?

– Як ви розумієте слова: “Гляди ж не проспи!”?

– Яке громадське кредо ліричного героя простежується в поезії? Яким воно було у Симоненка (звертання до епіграфа)?

– Яким змістом ви б хотіли наповнити своє життя?

IV. Асоціативний кущ.

СХЕМА

Записати самостійно підібрані епітети до вислову “Людина з великої літери”.

V. Самостійна робота на уроці (самооцінка).

– Я співпрацював(ла) з іншими для досягнення цілей.

– Я працював(ла) ретельно (недостатньо).

– Я підбадьорював(ла) інших, допомагав(ла).

– Я впевнено висловлював(ла) свої думки…

VI. Домашнє завдання.

Підготуйте виразне читання напам’ять поезії “Ти знаєш, що ти – людина?”.

В. Симоненко. “Ти знаєш, що ти – людина?”. Загальнолюдські цінності та ідеї