Українська народна пісня у моєму житті

Так вже сталося, що у моєму житті випадає мить, коли дійсність переплітається із казкою, і ця дивна мить бринить найніжнішою піснею. Перед початком ночі зорі простягають до мене на своїх долонях бабусину колискову:

… Да принесе три квіточки:

Ой первую зрослнвую,

А другую сонливую,

А третюю щасливою,

Ой щоб спало, щастя знало,

Ой щоб росло, не боліло,

На серденько не квиліло.

Із цієї пісні починалося моє життя. Тоді я ще не знав, що проста колискова мелодія посіє в серці насінинку, яка проросте щирою любов’ю до української пісні, а потім кожного разу, коли я буду її чути, душа моя відгукуватиметься щастям. У чому ж її дивний секрет?

Мені здається, що українська пісня – це синонім українського народу, бо недарма існує легенда, за якою Бог подарував дівчинці-Україні неоціненний скарб – пісню. Прийняла вона його від Всевишнього, уклонилася і, ніжно притиснувши до серця, понесла рідному народові.

І полилася пісня широкими степами українськими, піднялася до прозорого неба, зелено задзвеніла у дібровах, відлунням прокотилася у горах. Вона може бути лагідна й сувора, урочиста й жартівлива, ніжна й стримано-емоційна, весела й сумна… Скільки їх народив талановитий український народ! В них – безсмертна історія та уславлені імена, возвеличування краси рідної землі й ненависть до її гнобителів, ніжне кохання і сум

розлуки, свята материнська любов і уклін найдорожчим людям:

Коли пісні мойого краю

Пливуть у рідних голосах,

Мені здасться, що збираю

Цілющі трави я в лугах.

В піснях – і труд, і даль походу,

І жаль, і усміх, і любов,

І гнів великого народу,

І за народ пролита кров, –

Писав про рідну українську пісню Максим Рильський.

І дійсно, немає, мабуть, у світі іншого народу, який би створив таке багате різноманіття пісень: історичні, козацькі та чумацькі, пісні-веснянки, обжинкові, різдвяні, колискові, ліричні, побутові, жартівливі, дитячі… Здається, все своє життя, свою високу й нелегку долю вклав і переспівав наш народ у пісні.

Світова слава української пісні відома була ще п’ятсот років тому, вона входила в житія багатьох слов’янських народів. Пізніше до мелодійних її джерел зверталися найславітніші композитори світу – Бетховен, Вебер, Ліст, збагачуючи свою культуру. На початку XX століття українська пісня набуває слави у виконанні Лисенка, Крушельницької, Гусалка та інших. Сьогодні наша пісня лунає у співі Б. Гмирі, С. Мірошниченко, Н. Матвієнко, Державної заслуженої академічної капели “Думка” та багатьох інших виконавців.

Нашу пісню співають у США, Алжирі, Єгипті, Австралії, Європі. А нещодавно я натрапив на цікаве визначення німецького вченого Вестфалія: “Літературна естетика, прийнявши українську пісню, визначила їй, безумовно, перше місце між народними піснями цілого світу”.

Мабуть, цей феномен пояснити неважко: почуття українця та мелодія його пісні народжується й бринить на одній хвилі. Це дуже виразно побачив і відзначив О. Олесь:

Затремтіли струни

У душі моїй,

Ніжна, ніжна пісня

Задзвеніла в ній.

Сьогодні, у наш такий непростий час, українська пісня лишилася, можливо, останнім притулком нашої неасимільованої духовності, нашого етносу. На жаль, мені здається, це мало турбує музичних діячів. На жаль… Пісня залишиться вічною, а от життя – збідніє.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Українська народна пісня у моєму житті

Categories: Твори на вільні теми

Links