Жив за старих часів один селянин, такий бідний, що у господарстві у нього не було ні шматочка заліза. Валити ліс і обробляти землю йому доводилося кам'яними й дерев'яними знаряддями.
З ранку до ночі трудився він у поті чола, але так і не міг вибитися з убогості.
Та був цей селянин до того брудний і обірваний, що дівчини при зустрічі з ним відверталися,