Давним-давно приїхав у У'єтнам один важливий китайський чиновник і став хвастатися, що малює швидше всіх на світі.
Почув це у'єтнамець по імені Кинь, прийшов до чиновника й говорить:
- Я, пан, можу посостязаться з вами. Подивимося, хто з нас двох швидше малює.
Чиновник вислухав у'єтнамця, зарозуміло посміхнувся й відповів:
- Нехай усього раз ударять у барабан: ще не стихне звук, а я вам уже звіра намалюю.
- Якого звіра? - запитує Кинь.
- Будь-якого, - відповідає чиновник.
- Хіба це швидко - поки не стихне звук барабана, намалювати всього одного звіра? - говорить Кинь.- За цей час я не те що одного, а цілих десять намалюю.
Та ось принесли слуги кожному із состязающихся плошку з тушшю, кисть і аркуш паперу.
Як тільки вдарили у барабан, Кинь вмочив усі десять пальців у тушечницу, і відразу на аркуші паперу з'явилися десять звивистих ліній. Чиновник за цей час встигнув намалювати птаха, обернувся й запитує:
- Що це ви намалевали?
- Десять звірів.
- Що ж це за звірі такі?
- Хіба не ясно? Дракони.
- Дракони?! - здивувався чиновник.
- Ну, нехай не дракони, так дощові хробаки. Чиновник ще більше здивувався, коштує, ока витріщив.
А Кинь знову говорить:
- Просто ви не знаєте, що дощові хробаки і є ті самі дракони, яким поклоняються китайці, тільки живуть вони у землі.
Почув це чиновник, шанобливо склав руки, поклонився й визнав, що Кинь і смекалистей, і у роботі проворнішей.
З тієї пори й пішло у народі вираження: "Працює - що Кинь хробаків малює".