У чому сучасність характеру Чічікова

Твір по поемі М. В. Гоголя “Мертві душі”. Микола Васильович Гоголь створив велику кількість цікавих характерів. Серед цієї строкатої розмаїтості виділяється по-справжньому дивний персонаж – Павло Іванович Чічіков. Ми знайомимо із Чічіковим у першому розділі “Мертвих душ”. Звертає на себе увага те, що він нічим не виділяється – ні молодий, ні старий, ні красень, але й не дурної зовнішності, не занадто товстий і не можна сказати, щоб тонкий. У створенні Чічікова – цього втілення посередності виявилася геніальність Гоголя. По канонах російської літератури того часу, така людина як Павло Чічіков не міг бути героєм великого літературного твору, тим більше названого автором поемою. Характер Чічікова перебуває десь між точним розрахунком і злочином. Ця людина незвичайно пристойної зовнішності веде протизаконну діяльність. Чичиков, по великому рахунку, краде гроші в опікунської ради – організації, покликаної займатися проблемами соціально незахищених громадян. ПотрапившиЧічіков у руки правосуддя – і йому гарантовані каторжні роботи й поразка в правах, тобто позбавлення дворянського звання. Стежачи за пригодами Чічікова, завжди потрібно пам’ятати про це. Протягом всіх одинадцяти глав першого тому “Мертвих душ” Павло Іванович, що називається, “ходить під статтею”.

І тільки благодушність і загальна щиросердечна

спячка навколишнього економічного злочинця людей дозволяють Чичикову на перший раз уникнути покарання. Чічіков – відмінний підприємець. Він віртуозно укладає свої угоди, уміє підшукати ключик до кожного з ділових партнерів. Крім того, Павло Іванович блискуче влаштовує для себе адміністративну підтримку, так звану “дах”. У сферу його діяльності попадають багато хто з місцевих політиків. Продавці мертвих душ часто розуміють протизаконність цих торговельних операцій, однак спокуса одержати гроші фактично нізащо робить їхніми співучасниками Чічікова. Ще сучасники Гоголя зауважували, що купівля-продаж мертвих душ, відповідно до законодавства, що діяло тоді, була неможлива. Але час стер ці незгідності, і ми не без задоволення спостерігаємо за діловою активністю Павла Івановича. Напевно, багато хто із читачів можуть позаздрити тим простим часам, коли обдурити державу була так просто – потрібні лише гарна ідея, небагато грошей і особиста чарівність, якою Чичиков володів повною мірою.

Згадавши ділові й людські якості Павла Івановича Чічікова, не можна не зупинитися на сучасності його характеру. Сучасники Гоголя сприйняли головного героя “Мертвих душ” з погано приховуваною відразою. Сьогодні Чичиков виглядає як цілком симпатичний і досить необразливий шахрай. Дійсно, Павло Іванович не наймав киллерів для вбивства конкурентів, не купував голосу депутатів Державної думи, не торгував зброєю й наркотиками, не розбещував малолітніх. Сьогодні Чічіков, безумовно, домігся б певних успіхів у бізнесі, однак значних висот нізащо б не досяг. Імовірно, Павлові Івановичеві недостало б цинізму й крайньої жорстокості, що прославили нинішніх чиновників далеко за межами СНД.

Говорячи про характер Павла Івановича, не можна не сказати про те, що Гоголь мав намір зробити свого героя гідною людиною. Мовлення про духовне вдосконалювання Чічікова повинне минулого йти в сюжетному другому й недописанном третьому томах поеми “Мертві душі”. Можна тільки представити, які випробування, які духовні боріння довелося б пережити цьому природженому підприємству, щоб стати іншим. На щастя, у російській літературі назавжди залишився тільки перших і єдиний том “Мертвих душ” – один із кращих добутків, написаних російською мовою.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

У чому сучасність характеру Чічікова

Categories: Шкільні твори

Links