Творчість Вольтера. Аналіз повести “Кандид”

Вольтер(1694-1778)- глава французьких просвітителів. Був натхненником і вихователем цього могутнього покоління мислителів – революціонерів

Просвітителі називали його своїм учителем. Різнобічна діяльність: філософ. Поет, драматург, політичний діяч, чудовий публіцист. Він зумів зробити ідеї Освіти надбанням мас. До його думки прислухалося суспільство. В 1717 потрапивши в Бастилію. Причина – сатира “У царювання хлопчика”, що викриває вдачі. Царящие при дворі. У в’язниці працював над епічною поемою про Генріха4 і трагедією “Эдип”. Пилип Орлеанский, “бажаючи приручить Вольтера”, удостоїв його нагороди, пенсії й ласкавого прийому в палаці. Опозиційні настрої в поемі “Ліга”( перший варіант майбутньої “Генриади”). Вольтер був блискучим популяризатором ідей Локка й Ньютона. Він оселився надовго у своєї приятельки маркізи дю Шатле в старому відокремленому замку Сирей. Вольтер пише праці по історії, Твори по математиці й філософії, трагедії й комедії. Поема ” Орлеанская незаймана”, трагедія “Магомет”, “Меропа”, комедії “Блудний син”, “Нанина”, філософ повість “Задиг” і др.

У Фернее був улаштований домашній театр, ставилися п’єси Вольтера. У них брав участь сам автор. Він був присутній на останній своїй трагедії “Ирина”, актори винесли на сцену мармурове погруддя Вольтера, увінчаний лавровим вінком. Здавалося, що навіть у старості сили не залишали його, він хотів творити. Починає роботу над трагедією “Агафокл”. Але він помер 30 травня 1778.

Вольтер – майстер художнього слова. Ставив практичні цілі: впливати на розуми за допомогою мистецтвом і, створивши нову суспільну думку, сприяти здійсненню соціального перевороту. Спростував теорію классицистов про вічність ідеалу прекрасного. У нього були захоплені почуття стосовно Корнелю й Расину. Його залучала драматургія Шекспіра, тому що в ній відбивалося саме життя у всіх її суворих і дійсних положеннях, у напружених конфліктах. Вольтер був вихований у традиціях класичного театру, з дитинства звик до вишуканої ввічливості й галантності. Зі своєї драматургії він намагався здійснити своєрідне сполучення покладе сторін шекспірівської й класичної драматургії. Поетична спадщина Вольтера різноманітно по жанрах. Він писав епічні, філософ, героико – комич поеми, политий і филос оди, сатири, епіграми, віршовані новели й ліричні вірші. Скрізь залишався борцем і просвітителем

Філософські повісті характерні для пізнього періоду його Творчості. Повість “Микромегас”, що розповідає про появу на нашій планеті двох космічних прибульців. У наші дні ця тема космічної подорожі в добутку, написаному так давно, здається якимось пророкуванням. Вольтер найменше думав про наукову фантастику. Жителі Сиріуса й Сатурна знадобилися йому лише для “освіження” читацького сприйняття, – прийом, яким він користувався в кожної своєї філософ повести. У цій повісті ми дивимося на наш мир очами прибульців. Тут міркування про гносеологічні проблеми, про систему сприйняття, про відчуття, тут поставлені етичні проблеми. Головна думка зводиться до того, що люди не вміють бути щасливими, що вони ухитрилися свій крихітний мир зробити повним зла, страждань і несправедливості. Земля – це лише грудочка бруду, маленький мурашник

В 1758 пише свою кращу повість ” Кандид, або Оптимізм” ( “Що таке оптимізм?” – “На жаль, – сказав Кандид, – це пристрасть затверджувати, що всі добре, коли в дійсності все плохо”). Лейбниц розвив вчення про світову гармонію. Добро й зло виявилися в його розумінні дорівнює необхідними і як би врівноважували один одного. Але от в 1755 землетрус зруйнувало місто Лісабон. У поемі “Про загибель Лісабона”1756 Вольтер заявив, що відмовляється від визнання “світової гармонії” і від оптимізму Лейбница. Розвінчанню цієї теорії й присвячена поема “Кандид”. Безносий Панглос, гнаний, що терзає, що б’є, тільки-но не повішений, тільки-но не спалений, що чудом урятував і знову киданий у море лих, вічний зразок сліпої добросердої дурості, проповідує оптимізм. Простодушний і наївний Кандид не зважується піддати сумніву проповідь свого вчителя. Він готовий вірити Панглосу. Мир фактів ниспроверг і розбив вдоебезги теорію Панглоса. Однак що ж тепер робити? Вольтер не дає конкретних рекомендацій, він лише заражає читача ідеєю про недосконалість миру

Вольтер був оптимізмом, але в іншому змісті – вірив в удосконалювання людини й всіх його інститутів. Важливе місце в його повісті займає опис ідеальної держави Ельдорадо. У ньому немає монархів, в’язниць, там нікого не судять, немає тиранії, усі вільні. Вольтер прославив безвинність і благоденство жителів утопічної країни. Але при цьому Ельдорадо – цілком цивілізована країна. Там є чудовий палац наук, “наповнений математичними й фізичними інструментами”. Повість створювалася таємно в1758.

Філософські повісті Вольтера побудовані в більшості випадків у вигляді шляхових картинок, що переміняються. Його герої роблять змушені або добровільні мандрівки. Вони бачать мир у всім його різноманітті, різних людей. У філософській повісті Вольтер не прагнув до всебічного зображення характерів, – це не входило в його завдання. Головне для нього – цілеспрямована й послідовна боротьба проти ворожих йому ідей, проти мракобісся й забобонів, насильства й гноблення. Повести небагатослівні. Кожне слово несе в собі більше значеннєве навантаження

Творчість Вольтера. Аналіз повести “Кандид”