Творчий і життєвий шлях Толстого Олексія Миколайовича

А. Н. Толстой народився 29 грудня 1882 р. (10 січня 1883 р.) вг. Ніколаєвську Самарской губернії. У нього був загальний предок з письменниками XIX в. Л. Н. Толстим і А. ДО. Толстим – сподвижник Петра I граф П. А. Толстой.

Дитячі роки майбутнього письменника пройшли в маєтку Сосновка. Ставши студентом Петербурзького технологічного інституту, Толстой захопився символізмом і видав першу книгу віршів “Лірика” (1907). У другому поетичному збірнику “За синіми ріками” вигадливо переплелися стилізація під російський фольклор і захоплення акмеизмом. Власний літературний голос Толстої знайшов у прозі 1908-1910 гг.

Найбільш значні добутки цього періоду – цикл оповідань “Заволжя”, романи “Два життя” (“Диваки”) і “Кульгавий пан”. У роки першої світової війни Толстой – військовий кореспондент газети “Російські відомості” – успішно освоював новий для нього літературний жанр нарису. Сприйнявши жовтневий переворот як “нескінченно жорстокий і кривавий”, в 1918 р. Толстой емігрував з Росії.

В еміграції написана автобіографічна повість “Дитинство Микити” ( 1919-1920), почата робота над трилогією “Ходіння по борошнах” ( 1919-1941). В 1923 г. Толстой повернувся на батьківщину. В 1920-е рр. їм були створені науково-фантастичні романи (“Аелита”, 1922-1923; “Гіперболоїд інженера Гаріна”, 1925-1927), романтичні повісті (“Блакитні

міста”, 1925; “Гадюка”, 1928) і сатиричний роман “Пригоди Невзорова, або Ибикус” (1924). Головним твором Толстого про сучасність стала трилогія “Ходіння по борошнах” ( 1919-1941), що оповідає про духовні шукання російської інтелігенції в перед – і післяжовтневий періоди.

У роки Великої Вітчизняної війни Толстой звернувся до публіцистики й військової прози (цикл “Оповідання Івана Сударєва). Паралельно йшла робота над наскрізною для творчості Толстого темою Петра Першого, що увінчалася історичним романом “Петро Перший” ( 1929-1945).

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Творчий і життєвий шлях Толстого Олексія Миколайовича