Творчий і життєвий шлях Ахматової Ганни Андріївни

Ганна Ахматова – літературний псевдонім А. А. Горенко, що народився 11 (23) червня 1889 р. під Одесою. Незабаром її сім’я переїхала в Царське Село, де майбутня поетеса прожила до 16 літ Рання юність Ахматової – це навчання в Царскосельской і Київської гімназіях. Потім вона вивчала юриспруденцію в Києві й філологію на Вищих жіночих курсах у Санкт-Петербурзі. Перші вірші, у яких відчутний вплив Державіна, були написані гімназисткою Горенко у віці 11 років. Перші публікації віршів з’явилися в 1907 р. Із самого початку 1910-х гг. Ахматова починає регулярно друкуватися в петербурзьких і московських виданнях.

Із часу утворення літературного об’єднання “Цех поетів” (1911 р. )поетеса виконувала обов’язки секретаря “Цеху”. З 1910 по 1918 рік була замужем за поетом Н. З. Гумилевим, з яким познайомилася ще в царскосельской гімназії. В 1910-1912 гг. зробила поїздку в Париж (де подружилася з італійським художником Амедео Модильяни, що створив її портрет) і в Італію. У знаменному для поетеси 1912 г. відбулося дві більших події: вийшов її перший віршований збірник “Вечір” і народився єдиний син, майбутній історик Лев Миколайович Гумилев.

Вірші першого збірника, ясні по композиції й пластичні по використаним у них образам, змусили критику говорити про появу в російської поезії нового сильного дарування. Хоча безпосередніми “учителями” Ахматовій-Поетеси

були майстри символістського покоління И. Ф. Анненский і А. А. Блок, її поезія була із самого початку сприйнята як акмеїстична Дійсно, разом з Н. С. Гумилевим і О. е. Мандельштамом Ахматова склала на початку 1910-х гг. ядро нового поетичного плину. За першим збірником пішла друга книга віршів – “Чіткі” (1914), а у вересні 1917 р. вийшов третій ахматовский збірник – “Біла зграя”. Жовтневий переворот не змусив поетесу емігрувати, хоча життя її круто змінилася, а творча доля зложилася особливо драматично.

Вона працювала тепер у бібліотеці Агрономічного інституту, встигла на початку 1920-х рр. видати ще два збірники віршів: “Подорожник” (1921) і “Anno Domini” (“У літо Господне”, 1922). Після цього протягом довгих 18 років у пресі не з’явилося жодного її вірша. Причини були різні: з одного боку, розстріл її колишнього чоловіка, поета Н. С. Гумилева, обвинуваченого в участі в контрреволюційній змові, з іншого боку – неприйняття віршів Ахматовій новою радянською критикою. У ці роки змушеного мовчання поетеса багато займалася творчістю Пушкіна В 1940 р. був опублікований збірник віршів “Із шести книг”, на короткий проміжок часу вернувший поетесу в сучасну їй літературу.

Велика Вітчизняна війна застала Ахматову в Ленінграді, звідки вона була евакуйована в Ташкент. В 1944 р. Ахматова повернулася Вленинград. Піддана жорстокій і несправедливій критиці в 1946 р. у постанові ЦК ВКП(б) “Про журнали “Зірка” і “Ленінград”, поетеса була виключена зі Сполучника письменників.

Наступне десятиліття вона займалася переважно художнім перекладом. Її син, Л. Н. Гумилев, у цей час відбував покарання як політичний злочинець у виправно-трудові таборах Лише із другої половини 1950-х рр. почалося повернення віршів Ахматовій у російську літературу, з 1958 р. знову починають видаватися збірники її лірики. В 1962 р. була закінчена “Поема без героя”, що створювалася протягом 22 літ Умерла Ганна Ахматова 5 березня 1966 р., похована в Комарове під Санкт-Петербургом


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Творчий і життєвий шлях Ахматової Ганни Андріївни

Categories: Твори з української літератури

Links