Творчий діапазон Яна Бжехвы в дитячій літературі

Ян Лееман, польський письменник, обрав собі псевдонім “Бжехва”, що можна перевести як “базіка”, “жартівник”. Народився й виріс Бжехва на Україні, у сім’ї колійного інженера. Пізніше він описав своє дитинство в автобіографічній повісті “Пора дозрівання” (1958). Перші вірші опублікував в 1915 році в петроградському журналі ” Прапор “. Вчасно окупації Польщі фашистами Бжехва вже відомий автор п’яти збірників віршів для дорослих і двох збірників добутків для дітей: “Танцювала голка з ниткою” (1938) і “Качка-дивачка”

(1939). Після важкого років, проведених в окупованій Варшаві, Бжехва стає професійним письменником. За творчість в області дитячої літератури він в 1959 році був визнаний гідним Державної премії

Творчий діапазон Яна Бжехви в дитячій літературі дуже широкий. Основними жанрами його Творчості є байки, казки, жарти, гумористичні вірші. Добре знайомий з літературою й фольклором народів інших країн, Бжехва використає у своїх добутках розповсюджені сюжети, творчо їх переробляючи. Наприклад, останній збірник віршів Бжехви “Гідно сміху” (1965) створений на основі англійських народних небилиць. Писав Бжехва

й для самих маленьких, і для підлітків, і для юнацтва, наприклад коротка казочка “Король і блазень”, “Казка про короля” і інші; казка-поема про корсара Палемоне, оригінальні фантастичні повісті у віршах “Пан Дореми і його сім дочок”, трилогія: “Пан Лінза в дрімучому лісі”, “Пан Лінза на дні океану”, “Пан Лінза на Місяці”. Створив Бжехва також цикл фантастичних повістей у прозі про пана Ляпці, які об’єднані одним героєм – диваком і чарівником паном Ляпкою. Іноді в добутках Бжехви з’являються герої, добре відомі дітям по інших казках – “Червона Шапочка”, “Спляча красуня”, “Царівна-жаба”, яких він нагороджує вигаданими їм самим прикметами

Часто персонажами віршів польського казкаря є звірі, птахи, комахи, іноді – речі, предмети домашнього побуту, добре знайомі дитині. Кілька віршів написав Бжехва й про самих дітей, де порию добродушно посміюється над недоліками своїх героїв, але, як і Тувим, уникає моралей (“Ябеда”, “Брехуха”, “Щербата Натка”). Він заміняє їхнім жартом, перебільшенням, каламбуром. У вірші “Стась-почемучка” поет показує дитину, що доводить всіх навколишніх до розладу, смерті або втечі із власного будинку своїми настирливими питаннями. Дотепність Бжехви, несподівані кінцівки завжди викликають сміх маленького читача:

…На жаль, Ніхто не знає У світі, Звідки все-таки Дірки в сирі! (“Дірки в сирі”. Переказав Б. Закодер)

Любить Бжехва використати гру слів, іноді будує на такому прийомі цілий вірш, підбирає рими так, щоб дитина збагачувала свій словник, пізнавав тонкості рідної мови. Він надавав великого значення якості рими, з огляду на прагнення дитини римувати самому. У його віршах ми знаходимо багатство метричних комбінацій у побудований мі віршованої строфи

Ян Бжехва був відомий і як перекладач і пропагандист росіянці й радянській дитячій літератури. Він перевів на польську мову “Коника-Горбунка” П. Єршова, “Воробьишку” і “Випадок з Евсейкой” М. Горького, “Оповідання про Гайдара” Б. Ємельянова й інших. У нашій країні вірша Яна Бжехви відомі з переказах Б. Заходера. Вони зібрані в збірниках “Товариш^-дітям”, “На горизонтских островах”, “Веселі вірші”, “Усе для всіх” і інших. Видані в нас також дві фантастичні повісті в прозі Бжехви: “Академія пана Ляпки” і “Подорож пана Ляпки”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Творчий діапазон Яна Бжехвы в дитячій літературі