Твір про кіно “Неслухняний Бабби”

Як правило, людей із психічними й інтелектуальними відхиленнями Голливуд зображує незвичайними, дивними, привабливими й абсолютно необразливими, час від часу змушуючи їх вимовляти мудрі афоризми. Трохи інакше обстоят справи з австралійцями. Так що, якщо ви хочете побачити фільм, де всі перераховані традиції талановито порушуються, вам належить подивитися легенду австралійського незалежного кіно “Неслухняний Бабби”.

Коли ви почнете дивитися картину, вам може здатися, що ожили картини Фрэнсиса Бэкона (1909-1992), і тоді вам дуже захочеться

виключити цей фільм. Зробіть ласку й потерпите п’ять хвилин, потім ще п’ять, і ще. Після перших двадцяти хвилин шоку й жаху ви будете вознаграждени за довготерпіння

Бабби (Николас Хоуп) просидів у власній кімнаті взаперті всі свої 35 років, причому мати регулярно використала його для сексуальних ігор. Нарешті він попадає в реальний мир і виявляє, що усе ще гірше. Подібно Шансу Садівникові з фільму “Будучи там” (Вет§ Ткеге), Бабби – 1аьи1а газу, істота з несформованою свідомістю, виштовхнута в мир і що намагається пояснювати його, виходячи зі свого обмеженого й перекрученого досвіду. Перед

нами як би міф про платоновской печеру, втілений у сучасному заплутаному й зіпсованому світі: Бабби майстерно копіює людей і може як папуга повторювати фрази, які десь уже чув

Серія послідовних епізодів формує сюжет, що являє собою подорож, повна відкриттів

Більшу частину подорожі займають дивні збіги, символічні події й зустрічі з незвичайно самозаглибленими персонажами, які завжди попадаються в малобюджетних “фільмах з ідеєю”. Якщо залишити осторонь всі ці застереження, то перед нами чудовий і дуже сміливий фільм, якому багато чого вдається виразити. У великому світі Бабби захльостує вал нового – це й техніка, і теологія, і Музика, і секс. При цьому Бабби не залишається пасивним спостерігачем. Він у всьому хоче взяти участь, усе поторкати, вступити у відношення з усім, що бачить. І хоча це прагнення іноді приносить йому шкода, в остаточному підсумку він тільки виграє

Многим голлівудським акторам не вдалося упокорити своє марнославство, несумісне з виконанням ролі розумово відсталого героя, причому саме тому, що професія служить для них способом це марнославство задовольнити. Николас Хоуп чудовий у ролі Бабби. Він дуже переконливо зображує неповноцінність свого героя. Його образ викликає достатню симпатію, щоб ми почували себе вправі посміятися над ним. Я із замилуванням дивився, як використалися як акторів теперішні розумово відсталі люди, тому що в сценах з ними немає принизливої поблажливості, але є живлюща щирість

Оскільки герой уперше знайомить із миром, я думаю, вам здасться пробачним той факт, що деякі діалоги звучать повчально. Монолог, вимовний одним зі членів музичної групи, з якої знайомить Бабби, і, що оповідає про зміну культур шляхом порівняння цього процесу з монтажною склейкою кіноплівки – гарний виклад суті світової історії. Це просте й хвилююче правдиве пояснення

Голливуд підходить до будь-якій темі з погляду необхідності всіма способами зміцнити суспільство: він вирішується потривожити наше почуття впевненості й благополуччя тільки для того, щоб потім розвіяти ці тривоги. Фільм “Неслухняний Бабби” декларує – у суспільстві є багато того, що викликає питання й жадає пояснень. Один з героїв фільму вимовляє монолог, у якому затверджує, що ми повинні “уважати Бога неіснуючим, наш борг – усіляко ображати його: уразь мене своїм гнівом, якщо посмітиш, ти, тиран, ти, неіснуючий ошуканець! Наш борг – не вірити в існування Бога, тому що тоді, і тільки тоді ми беремо на себе повну відповідальність за самих себе!” Згодний я із цим чи ні, але я привітаю будь-який фільм, що довіряє мені настільки, щоб дати мені можливість робити висновки самому


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір про кіно “Неслухняний Бабби”