Твір по романі Диккенса “Дэвид Копперфилд”


З ім’ям Чарльза Диккенса зв’язана ціла епоха в розвитку англійської літератури. Великим поетом називали письменника критики за легкість, з якої він володів словом, фразою, ритмом і образом. Його майстерність багато в чому не уступало майстерності самого Шекспіра. Перетворивши й видозмінивши сам жанр традиційного роману, Диккенс втілив у своїх добутках величезна кількість власних задумів і спостережень. У його Творчості знайшли вираження демократичні симпатії автора й протест проти соціальної несправедливості. У своїх романах письменник розкрив волаючі протиріччя між бідністю й багатством

За словами Чернишевського, Диккенс став “захисником нижчих проти вищих, карателем неправди й лицемірства”. А російський письменник А. М. Горький писав: Диккенс залишився для мене письменником, перед яким я шанобливо схиляюся, ця людина изумительно осягла труднейшее мистецтво любові до людей”. Дійсно, вся творчість англійського письменника пронизано ідеєю боротьби за справедливість, твердженням і прославлянням краси, людського достоїнства й працьовитості простої людини. Віра в людину, любов до нього, гаряче співчуття його положенню робили романи Ч. Диккенса близькими самому широкому колу читачів, завдяки їм слава письменника ніколи не мерхнуло ні при житті, ні після смерті

Серед добутків великого англійського письменника чимало


таких, які можна було б сміло назвати автобиографичними. Хоча герої їх, звичайно ж, не були точною копією самого автора. Одним з таких добутків став роман Диккенса “Дэвид Копперфилд”, головний герой якого, юний Дэвид, бачить несправедливість і бореться з нею, знаходячи все більше число друзів і союзників. У характері Дэвида Копперфилда відразу ж залучає його невичерпна віра в людей, у добро, справедливість. Носіями цього добра стають для хлопчика сім’я його няньки Пегготи й бабуся Бетси Тротвуд. Життєва Історія Дэвида зв’язана в першу чергу з періодом його дорослішання. Він одержував утворення й виховувався в різних людей, кожний з яких застосовував, свої, що різко відрізняються від всі інших, методи виховання

Відчуваючи Їх на собі самому й спостерігаючи за умовами життя своїх друзів і знайомих, юний Копперфилд учився становити власну думку про людей, про життя, про добро й зло, про справедливість, правду й неправду. Ворожість і відразу викликають у хлопчика люди, подібні Криклу, що сам ” нічого не знає, крім мистецтва пороття, і більше неосвічений, чим самий останній учень у його школі”. Ненависний йому й жорстокий, безсердечний Мэрдстон, що вважає дитину тягарем. А от Ветси Тротвуд, незважаючи на зовнішню суворість, викликає в Дэвида тільки теплі почуття. Герой Диккенса бачить у ній втілення добра, справедливості й щиросердечної чистоти

Письменник намагається проаналізувати у своєму добутку причини й джерела моральної недосконалості людей, їхнього морального каліцтва. У романі нам відкриваються покалічені долі деяких героїв, таких як Урия Хип і Стирфорт. Вони – живе підтвердження недосконалості системи утворення. Стирфорт – аристократ, якому було все дозволено ще в школі Крикла.

У житті він поступово перетворюється в теперішнього сноба, що вважає своє походження виправданням самих поганих вчинків. Урия, що одержав утворення в школі для бедних, також нещасливий. Мстивий, жорстокий, низький догідник, він раболіпствує перед усіма, хто займає більше високе положення в суспільстві. Це калічить не тільки особистість героя, але і його життя. Автор “Дэвида Копперфилда” не випадково малює поряд із приємними, добрими образами подібних убогих духом і зіпсованих життям персонажів. Він таким шляхом прагне показати вся недосконалість існуючої в ті часи системи утворення. І для того щоб його думка була більше переконливої, він вкладає власні поняття в міркування дитини. Мир дитинства – самого чистого й незіпсований, ока дитини помічають всі дрібні деталі навколишнього світу, висловлення й міркування дітей – самі безпосередні й правдиві. Нехай навіть іноді вони вбрані в дивні, небагато смішні форми: червоні щоки Пегготи настільки вражають Дэвида, що він дивується, чому їх не клювали птаха замість яблук, а біла-чорно-коричнева особа й порожні очі Мэрдстона – це коротка, але яскрава й точна характеристика жорстокого й грубого героя

В “Дэвиде Копперфилде”, як і в багатьох інших творах Диккенса, важлива роль відведена питанню виховання. Це не випадково, тому що на виховання й утворення, на вдосконалювання цієї системи письменник покладав дуже більші надії. Саме виховання відіграє головну роль у процесі формування особистості. І якщо недосконало й неправильна система виховання – покаліченої буде доля людини, зіпсований і загублений буде його внутрішній мир. І навпаки, правильна система утворення й виховання, заснована на традиціях добра й справедливості, на щирій любові й турботі про підростаюче покоління, дасть суспільству цільних, гідних людей, здатних принести користь країні й людям, що несуть радість і щастя в навколишній їх мир

Письменник Ніколи не переставав вірити в можливість перетворення суспільства мирним шляхом, хоча згодом його погляди стали більше осмислені й глибокими, його висновки й життєва позиція – більше зваженої, значної і ясної

В “Дэвиде Копперфилде” Диккенс ставить і цілком виразно вирішує проблему позитивного героя. Його позитивні герої – прості люди, що пізнали бідність і приниження, що витримали важкі життєві випробування й при цьому оставшиеся людьми – людьми із чистим і відкритим серцем, здатним любити й ненавидіти, здатним відрізнити правду від неправди, щирість від удавання, добро від зла. Їхні добрі серця, їхня чуйність і шляхетність, їхня чесність і оптимізм за всіх часів залучали й будуть залучати симпатії читачів усього миру. Автор свято вірить у силу морального впливу на людей, і тому в нього завжди добро тріумфує над злом. Адже, по глибокому переконанню письменника, у житті все закономерно спрямовується до вічного торжества добра й справедливості



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Твір по романі Диккенса “Дэвид Копперфилд”

Categories: Нові твори

Links