Твір по повісті “Історія однієї зечки”


Довгий час питання про улюблену книгу для мене залишався відкритим. Багато добутків подобалися, навіть дуже, але назвати якесь із них улюбленим було б занадто сильно. Але один раз мені попалася книга, як я думала, – одна з тих, що забуваєш відразу після прочитання. Але, прочитавши її, я була просто вражена, було нестерпно важке почуття, що змушує переглянути деякі свої погляди й підвалини. І щораз, коли я знову беру в руки цю книгу, стає якось боляче й гірко на душі, вона потрясає мене з нової силоміць.

” Історія однієї зечки й інших з/к – з/к, а також деяких вольняшек” – перший художній Твір Катерини Матвєєвій – автора, що пройшов через сталінські табори. Насамперед цей добуток у жанрі російської класичної прози, а не спогаду, обмежені однією долею каторжанки. Це підсумок довгих роздумів, роман з художніми вартостями, що ставлять його в ряд рідкісної для нашого часу літератури. Це дзеркальне відбиття нашого суспільства в Гулаге й відбиття Гулага в “вільному житті”.

Післявоєнні роки. Підмосков’я. Дівчинка, що тільки що закінчила школу й готовящаяся до надходження в консерваторію, безневинно засуджена за обвинуваченням у співучасті в убивстві із грабежом. Людина, що втратила на війні батька й брата, що має на руках хвору матір, виявляється втюрьме.

Сім років! Що означають сім років, коли людин перебуває на порозі нового


дорослого життя, коли він своїми руками створює своє Майбутнє! Зникла молодість, розбиті надії й мрії, загублений сенс життя. Далі пересилання етапом у Воркуту, де вона зможе виступати на сцені “Речлага”. Спів – єдине, що в неї залишилося, єдина відрада в житті. Там були різні жінки: відспівані злочинниці, для яких в’язниця – будинок рідний, “вороги народу”, а також що просто перебували на окупованих територіях у роки війни. Там Надин строк здавався дитячим, адже більшість зечек уже не сподівалася коли-або виявитися на волі. Надя, “політично стійка”, ніколи не сомневавшаяся в правильності лінії партії й уряди, починає все сприймати по-новому, уже маючи досвід “гіркої” життя, уже випробувавши “принадності” каторжної роботи в хліборізці з ранку до ночі, коли сил зовсім не залишається.

Але, як відомо, не буває худа без добра. Серед тайгових снігів, у катівнях “Речлага” Надя зустрічає свою першу теперішню любов. Красень охоронець, волею долі занесений далеко на північний схід, стає для неї сенсом життя, заповнює її розбите серце. У спробах домогтися дострокового звільнення проходять п’ять років, а далі – воля й мрії про щастя з коханою людиною. Але за суворими законами життя білі смуги переміняються чорними. Так і цього разу. У день, коли Надя одержала повну волю й була поза собою від щастя, від руки випадного бандита загинув її наречений, загинула її любов, її життя. Знову розбите серце, розбиті надії й мрії, і залишилися сили тільки на лемент. Вернувшись додому, вона виявилася зовсім одна. Мати вмерла, родичів поруч ні, будинок зайняли сусіди. “Вільний мир” став для неї незрозумілий і твердий. Але жити треба, нехай немає ні сил, ні бажань. Вона знаходить роботу на будівництві в Москві, готується до іспитів у консерваторію, пробуджується від “кошмарного сну”.

Потім знаходить друзів, виходить заміж, учиться співу. Це вже інша людина, але п’ять років зони просто так з життя, із серця не викинеш, стіну фатального минулого, на яку щораз натикаєшся, просто так не зламаєш. Минуле! Як сильно може страждати людина через доконані раніше помилок. Але доля – штука дивн і страшна, ніколи не знаєш, що трапиться з тобою в наступний момент, як може змінитися твоє життя

Волею долі зустрічає наша героїня того випадного кримінальника – убивцю її нареченого. Вона знищує його, як хвороба, як скажена тварина, щоб він не існував більше, щоб назавжди зник з особи із землі. Надя була переконана й свято вірила, що не сама вона, а Провидіння крок за кроком вело неї до виконання цього приречення. Тому й не страшилася вона людського суду, упевнена в тім, що була лише знаряддям у руках Вищого судді. На зміну її недавньому сумовитому отупінню до неї прийшло почуття радісного звільнення, теперішньої волі! Стіна звалилася!

Тепер почалося нове життя, тепер вона могла бути по-справжньому щаслива зі своїм чоловіком. Вона знала, що він все зрозуміє й простить

Я вважаю, що в образі Наді Михайловой автор відобразив свою важку долю, а в образі навколишнього світу – нашу країну в час жорстоких репресій. Скільки душ загубили, скільки життів скалічили! Далеко не всі зеки виявилися в остаточному підсумку так щасливі, як наша героїня. Кожний рядок цього роману просто просочений пережитим болем, стражданням, але також талант автора дозволяє відчути й рідкі радості на тлі загального нещастя. Тут їсти чому повчитися. У романі розкриваються питання не тільки політичні й історичні, але й питання, що зачіпають людську душу, мораль. Як перебороти всі труднощі, як вистояти перед особою нещасть? На прикладі долі й боротьби Наді з нею можна багато чого довідатися. Жінка завжди залишається жінкою, навіть після моторошних умов, відносин і випробувань, навіть оточена злістю, жорстокістю й несправедливістю. Людина може перемогти всі

Я вважаю, що цю книгу можна читати безліч разів, але вона завжди буде відкривати щось нове, знову й знову потрясаючи й перевертаючи наші душі, надовго залишаючись всердце.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Твір по повісті “Історія однієї зечки”

Categories: Нові твори

Links