Твір по драмі И. Кочерги “Ярослав Мудрий”

Відносно драматичної поеми И. Кочерги іноді коштує питання, чому автор не обмежилося чітким відтворенням існуючої історичної правди, але на основі реальних подій відтворить сюжет, сповнений деяких неточностей “грубих помилок”, – відступів від реалії, що занесена в літописах князівських часів. Відповідь на це непростий, але цілком сприятливе питання варто шукати, виходячи з роздумів над наміром автора щодо вираження свого світогляду в п’єсі: по-перше, И. Кочерга намагався показати живої людини з реальними рисами, багатогранністю

щиросердечного миру, а не конкретно-історична особа конкретно-історичними вчинками, по-друге, для підтримки, напруженості конфлікту, наповненості, жвавості сюжету автор уводить нові, вигадані особливості характеру, або навіть – вигадані події; зрештою, автор має право на художній вимисел

Виникає другий питання: що ж автор прагнуло привести до нашої свідомості своїм добутком? На це питання не можна дати однозначна відповідь. Не можна також обмежитися при відповіді “голою теорією”, сформулювавши кілька тез, адже за темою ” Ярослав Мудрий ” коштує особистість, незбагненна й багатогранна, з

її життєвою філософією й оригінальним творчим пошуком. Тому потрібно перейнятися ідеями автора, спробувати осягти, його світогляд, навчитися, мислити відповідно до цього світогляду, а вже потім судити про “”правди” і “неправди”, про доцільному й зайвому. Насамперед з’ясуємо, чому И. Кочерга звертається саме до фігури Ярослава Мудрого

Саме в часи князювання Ярослава Мудрого Київська Русь придбала найбільшу політичну й економічну силу й стабільність, а виходить, і найбільшого впливу на міжнародній арені. І все це завдяки воістину мудрій політиці Ярослава. Адже саме він зумів об’єднати Русь, що потопає до цього часу в драговині міжусобиць. Для цього потрібно мати неабияку волю. Звідки вона в Ярослава? Відповідно до поеми Кочерги, силу волі свою Ярослав черпав із щирої й непереборної любові до своєї землі, до свого народу. І саме народ допоміг Ярославові одержати й удержати владу в сталевому граді Києві. Ця любов народу до свого князя була відповіддю на турботу Ярослава за долю народу й держави. А и в самій справі, князь не висував палких гасел, не давав фантастичної обіцянок, не вів численних дебатів, які так модні були за всіх часів, у всіх політиків миру, які з такою плідністю використаються сучасними горі – політиками. Князь приймав конкретні рішення що не залишалися лише “на папері”, а перетворювалися в справу негайно виконувалися. Князь розумів: щоб мати сильну, міцну країну, щоб у цій країні завжди панували мир і згода, необхідно діяти. Права стародавність: що посієш, то й пожнеш. Праві мудрі: спочатку закон, а потім благодать. І або правих застосовуючи подекуди жорстокі методи й твердження законності й справедливості в країні? Чи був Ярослав тираном? А може, мудрим правителем

Важко Однозначно відповісти на це питання. Адже ідеального на світі Божому нічого ні, і не наша в цьому провина. Немає абсолютно праведного й абсолютно свавільної, жорстокої людини. Немає абсолютної демократії й абсолютної автократії у світі насамперед, тому що ідеальне можливо тільки в теорії, на практиці ж завжди є певні відхилення від теорії, певні нюанси, і в цьому – вся краса й велич життя

Отже Ярослав – жива людина зі своїми перевагами й недоліками, особистість із більшою кількістю “протиріч”, незбагненних елементарною логікою. І або можемо ми судити людину, виходячи із суб’єктивних поглядів, до того ж поглядів сугубо наших часів. Зрозуміло одне: Ярослав палко любив свій народ, свою Батьківщину й приклав чималі сили для твердження своєї держави, для підтримки миру й порядку на її землях, для оборони її від ворожих навал і змов, фактично спрямованих на руйнування культури, свідомості націй, держави взагалі. І Ярослав застосовував найбільш ефективні, на його думку, засобу: меч і книги, силу й мудрість

Тепер доцільно відповісти й на питання, поставлений спочатку: що автор бажав донести своїм добутком? На мою думку, И. Кочерга прагнув показати, що кожна людина повинен бути відповідальним за долю своєї держави. Адже Ярослав не зміг би керувати державою без підтримки народу, не зміг би захистити й свою державу без відданості вірних йому й країні людей. Отже не тільки Ярослав, а й кожний русич відповідальний був за Русь. Відповідальність ця випливає, насамперед, з палкої любові до вітчизни, самовідданості вітчизні


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Твір по драмі И. Кочерги “Ярослав Мудрий”