Твір-опис природи: Падолист


Неможливо відвести погляд від різнобарвного вбрання дерев під час неперевершеної малярки-осені. Вийдеш в один із останніх кришталевих днів у цю неповторну живу майстерню і мимохіть стишуєш ходу перед вершинними витворами природи.

Бо хто може передбачити напевне, коли обважнілі осінні хмари надовго закриють стомлене за літо сонце і скільки буде дощів, снігів, заморозків, недоречних відлиг, поки натруджена земля не порине у білий сон? Поки ще не минула нагода, хочеться намилуватись прозорим, щедро напоєним пахощами, повітрям, чарівливо-таємничим торжеством природи. Саме цієї пори вона найбільше вабить до себе, бо стає надивовижу життєдайною.

Змінюється ніби саме небо, сонце стає менш яскравим і пекучим. Дні стоять надивовижу м’які, і, здається, сама природа стає більш спокійною і урівноваженою.

Для людей ці зміни корисні: стимулюють активність нашого організму, дозаряджають його енергією. А рослини – навпаки: для них це умова заглиблення в спокій. Опадає листя, сохне трава. Так природі легше пережити холод і сніговії зими, що прийдуть на зміну цій тихій осені.

А опале листя збагачує грунт добривами, допомагає вижити як деревам, так і деяким тваринкам і комахам. Вони переживуть холодну зиму і будуть радувати нас наступної весни. А поки ще падолист іде по лісам, гаям і садам.

Струшує жовті листочки і спілі плоди, розмальовує у всі відтінки жовтого дерева і кущі, присушує траву. І в ці останні теплі дні зупинімось і замилуймося красою природи, сповнимося її спокоєм і тишею…



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Твір-опис природи: Падолист

Categories: Твори-мініатюри

Links