Твір-опис “Гірський пейзаж” або “Гірська казка”

Уявіть собі, що ви стоїте на полонині у весняну пору. Весна в горах – найдивовижніша пока року. Скрізь розстеляється килим з барвистих квітів, зеленої трави та моху. Поруч з ним сусідять великі камені, неживі площини, засипані уламками скель.

Пройшовши всього лише кілька кроків, можна зустріти цілий замет мокрого снігу. Лежить він собі спокійно серед квітів, і розтане ще не скоро. Таке можна побачити тільки в горах..

Зі схилу гори можна охопити поглядом величезний простір. Це схили сусідніх гір, зарослі лісами, долина далеко внизу, гострі

піки, досі покриті снігами. Навіть не віриться, що все це можна побачити двома звичайними людськими очима.

А он далеко-далеко синіє маленьке гірське озерце. Навколо нього неначе біле намисто – це цвітуть рододендрони, дивовижні квіти. Їх можна зустріти тільки в горах, і більше ніде.

Загалом гірські квіти невеликі, але різних забарвлень та форм. Це зірочки, дзвіночки, трубочки, круглі “сонечка” та інші форми. Якщо спуститися в долину, то там не знайти й половини цього квіткового багатства.

А зверху з шумом та гуркітом мчить потік гірської річки. Вода в річці крижана! Вона така піниста, що здається

білою. Насправді ж в гірській річці дуже прозора вода.

Потік з великими труднощами пробиває собі шлях серед каміння. Ці камені можна помітити, вони визирають з води. За довгі роки річка вже відполірувати їх, і вони стали рівними, як поверхня дзеркала. Не варто й пробувати плисти цією небезпечною річкою у човні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір-опис “Гірський пейзаж” або “Гірська казка”