Твір на тему “Влада слова”

Слово є двигун думки, лише воно одне

Обертає поточне почуття в думку.

А. Платонов.

Слово, по визначенню М. Горького, є “першоелементом” літератури, а сама мова – матеріалом словесного мистецтва. Відомий лінгвіст А. П. Журавльов писав про те, що художня література – вища форма організації мови, коли все важно: і глибина значення слова, і ритм, і повна змісту Музика звуків.

Слова як елементи художнього, поетичного мовлення мають не тільки значеннєву, але й эстетическую інформацію. Вони не тільки повідомляють щось, але й впливають на почуття своєю неповторністю, образністю, звуковою організацією, незвичайним словотвором, особливим порядком слів у реченні, багатоплановістю значень слів, ритмом

Словесний образ показує, як письменник бачить і художньо зображує мир. Яскравими прикладами мовної майстерності служать художні Твори видатних російських письменників. Гоголь так писав про вірші Пушкіна: “Слів небагато, але вони так точні, що позначають усе. У кожному слові безодня простору; кожне слово неосяжно, як поет”. У мові художнього твору точне слово – це не тільки слово, що точно позначає предмет, явище, дія, ознака, але й слово, точно обране для вираження художнього задуму автора:

Мені російське мовлення – як музика:

У ній слово звучить, співає,

У ній дихає душою русскою

Творець її – народ

И я в це

мовлення поринаю,

Як у річку,

И там, із дна,

Скарбу добуваю,

У які співає весна

(Н. Браун.)

Багатий, гарний і виразний російська мова. Гнучкість і виразність російської фонетичної системи захоплює багатьох. Слово – це звук або комплекс звуків, що має значення й уживається в мовленні як якесь самостійне ціле

Величезна кількість морфем у російській мові є ознакою його багатства й джерелом особливої виразності. В. С. Бєлінський писав: “Російський мова незвичайно багата для виражень явищ природи…”. Він звернув увагу на виразність багато префіксальних дієслів, наприклад: плавати, допливати, припливати, відпливати, підпливати й т. д. Одне дієслово може виражати до двадцяти відтінків того самого дії

Значення слова – це його співвіднесеність, зв’язок з певними явищами дійсності. Багатство російської мови проявляється насамперед у його лексиці. Лексика російської мови дивно різноманітна. Вона включає синоніми, антоніми, омоніми, слова в переносному значенні. Ці язикові засоби – фундамент побудови різних поетичних тропів, фігур мовлення. Слово знадобилося людині для того, щоб дати ім’я всьому, що є вмире.

Адже щоб про щось говорити й навіть думати, треба його якось називати, іменувати. Роль мови в житті суспільства велика, що підкреслювали багато майстрів слова: “Мова – інструмент, необхідно знати його, добре їм володіти” ( М. Горький ).

Рідна мова – це живаючи зв’язок часів. К. Г. Паустовский так говорив про багатство й виразність російської мови: “З російською мовою можна творити чудеса. Немає нічого такого в житті й у нашій свідомості, що не можна було б передати російським словом. Звучання музики, спектральний блиск фарб, гру світла, шум і тінь садів, неясність сну, тяжкий гуркіт грози, дитячий шепіт і шерех морського гравію. Немає таких звуків, образів і думок, для яких не найшлося б у нашій мові точного вираження”.

Ніхто не знає таємниці походження людської мови. Існує безліч версій про це: одні доводять, що мова – безцінний дарунок Бога; інші запевняють, що здатність до мовлення прийшло до людини сама по собі; треті затверджують, що мова з’явилася в результаті тривалого багатовікового перетворення тварин у людину. І тільки в одному одностайні вчені: мова робить людини людиною й властивий мовою саме людському суспільству, навчитися людської мови поза суспільством неможливо. Якщо дитина росте не з людьми, а в зграї тварин, то він ніколи не навчиться говорити. Такі випадки відомі. В 1920 р. у джунглях були знайдені у вовчому лігвищі дві дівчинки, які прожили там досить багато часу. Вони не тільки не вміли розмовляти, але й поводилися, як теперішні зверята. За роки життя серед людей дівчинки так і не змогли вільно говорити й робити те, що вміє дитина в 4 роки. Цей і подібний факти доводять, що мова властива людині не від народження, уміння говорити формується тільки в людському суспільстві

Мова рухається вперед, відбиваючи зміни, що відбуваються в житті народу. Досягнення науки й техніки й інші надзвичайно різноманітні причини іноді змушують зникати безвісти колишні значеннєві значення слів. Багато поборників чистоти мови люблять призивати: “Назад до Пушкіна!”.

Пушкін додав мові прозору ясність, простоту, музикальність, і ми вчимося в нього й зберігаємо його завіти як святиню. Але в його лексиці не було й не могло бути тисяч драгоценнейших зворотів і слів, створених у більше пізніше час. І після Пушкіна з’явилася незліченна кількість нових слів, зворотів. Деякі з них, послуживши свою недовгу службу, переосмислювалися або зникли з мови. Багато слів російської мови ввійшли у світові мови. Запозичення з російського або через російську мову спостерігалися віддавна.

Багатство мови й створеної на ньому літератури викликає інтерес до цієї мови в усі світі. У США, Німеччини, Італії, Франції, Іспанії, Китаї, у країнах Африки й Латинської Америки не тільки студенти, але й дорослі люди на курсах вивчають російську мову. Заради спільного ведення справ у нових економічних умовах, заради пізнавальних і туристичних інтересів розширюється коло людей, зацікавлених в оволодінні російською мовою.

За словами Ф. И. Буслаєва, рідна мова “є невичерпна скарбниця всього духовного буття людства”.

У Миколи Заболоцкого є прекрасний вірш “Читаючи вірші”, що закінчується так:

Той, хто життям живе теперішньої,

Хто до поезії з дитинства звик,

Вічно вірує в животворящий,

Повний розуму мова

У цих чудових рядках – гімн мудрості російського слова, розумної натхненності художнього, поетичного мовлення.

Учениця 8 класу Черникова Катерина

Учитель Юдина А. Я


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Твір на тему “Влада слова”

Categories: Нові твори

Links