Туга за домівкою у віршах “Вогник” і “Пісня про рушник” А. Малишка

Світ творчості А. Малишка – ліричний і неповторний. Його вірші впливають на читача насамперед своєю щирістю та емоційністю. Теми, до яких звертається поет, досить різноманітні. Проте є певні сталі мотиви, які мандрують від одного вірша до іншого.

Однією з повторюваних тем творчості Малишка є тема туги за рідною домів­кою, спогади, пов’язані з дитинством та батьками. З біографії автора ми знаємо, що понад усе він поважав батьків, дуже любив матір і завжди піклувався про неї. Нікому не дозволяв ображати її, завжди ставився з великою турботою. Тема мате­ринства, вдячності сина матері відобразилася й у віршах Малишка. Мабуть, най – відомішим текстом поета є “Пісня про рушник”. Мені дуже важко читати цей текст як звичайний вірш – мелодія пісні настільки тісно пов’язана з поетичним текстом у моїй уяві, що я мимоволі починаю наспівувати. Багато віршів поета по­тім стали піснями.

Про значення творчості Маїишка промовисто свідчить випадок, що стався в моїй родині. Нещодавно я, як завжди, розповідав бабусі про новини в школі, розповідав, що ми вивчаємо, і згадав про пісню, що починається словами “Рідна мати моя, ти ночей не доспала…” Бабуся трошки здивуваїася: “Ви досі вчите на­родну творчість? Хіба ви не закінчили цю тему?” Коли ж я сказав їй, шо ця піс­ня не народна, а написана А. Мачишком. слова якого поклачи на музику, бабуся

навіть не одразу повірила. “Дивно, я все життя вважала, що це народна пісня”, – сказата вона. Мабуть, це велика честь для поета – створити тексти, що знатимуть і любитимуть люди.

Мені дуже подобається вірш “Вогник”. Одразу уявляю собі невеличку хатину, тополю біля неї і самотній вогник у вікні У цьому тексті автор знов пише про тугу за батьками. Точніше, це навіть не туга, а світла печаль, спогад про дитин­ство, бажання повернутися в ті часи. Батьки згадують синів, яких вони виростили і відпустили у доросле життя. А ліричний герой завжди відчуває зв’язок із домом:

Та де б не ходив я в датекій дорозі, В чужім чи у ріднім краю, Я згадую вогник у тихій тривозі і рідну хатину свою.

Сум за домівкою та батьками, бажання постійно повертатися додому – це по­чуття, зрозумілі кожному. Можливо, саме тому поезії А. Малишка не залишають байдужими жодного читача, а в поєднанні з музикою – хвилюють і розчулюють майже до сліз.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Туга за домівкою у віршах “Вогник” і “Пісня про рушник” А. Малишка