Трагізм долі “маленької людини” в повісті М. Гоголя “Шинель”

Тему “маленької людини” в російській літературі, крім Гоголя, опрацьовували також інші письменники, зокрема Пушкін, Достоєвський, але у гоголівській “Шинелі” вона прозвучала особливо потужно, викриваючи вади тодішнього суспільства.

“Маленька”, тобто пересічна людина, розкривається в образі Акакія Акакійовича вже з перших сторінок повісті, а далі, обростаючи деталями та фактами, постає у повному масштабі. Гоголь, навіть змальовуючи портрет героя, використовує так звані “напівознаки”: “дещо рябуватий, дещо рудуватий,

дещо навіть на вигляд підсліпуватий…” Інтереси Башмачкіна вкрай убогі: все життя його визначається переписуванням паперів, він “вічний титулярний чиновник”. Але таке приземлення образу дозволяє Гоголю підкреслити важливість вияву людяності до будь-якої особи. Саме співчуття, підтримки з боку оточення не отримує Акакій Акакійович у вирішальну для нього мить. Тільки Петрович (також людина пересічна, колишній кріпак) розуміє і підтримує Башмачкіна. Той факт, що колеги по роботі збирають гроші, щоб допомогти пограбованому Акакію Акакійовичу, нівелюється іншим вражаючим фактом: як на зло, збирали
гроші на директорський портрет і для Башмачкіна зібрали абсолютну дещицю. Портрет виявляється пріоритетною проблемою, адже його малюватимуть з директора, а Башмачкін лише “вічний титулярний чиновник”.

Зустріч із “значною особою” так само не дає Акакію Акакійовичу нічого, крім додаткових принижень. Генерал, хоча й був, як говорить Гоголь, “глибоко в душі доброю людиною”, але напевно, та доброта так глибоко сховалася, що “значна особа” не змогла спуститися до проблем “маленької людини”: генерал навіть не вислухав Башмачкіна і лише через тиждень таки вирішив послати когось до прохача і, можливо, чимось допомогти.

Таким чином, Гоголь створює образ людини, що покірно приймає всі негаразди свого життя і не бачить нічого аморального в існуючому стані речей. Башмачкіна не обурюють приниження, глум і насмішки чиновників, він не протестує проти такого ставлення. Герой повісті навіть не усвідомлює, що він жертва, не розуміє трагічність свого становища і зовсім не прагне жити по-іншому. Петербург постає перед нами, як осередок бездушшя, бюрократизму, як сфера нещадних до людини сил. Тож Гоголь у своєму творі протестує проти такого соціального порядку, яке вбиває людське “я”.

У десятому класі вдосконалюються навички критичного аналізу програмових творів, їх проблематики, сюжету, системи образів, виражальнозображувальних засобів. Учні вчаться аналізувати поведінку і вчинки героїв твору, їхні уявлення про сенс життя, розкривати етико-психологічні колізії, виявляти авторську оцінку героїв і подій твору, характеризувати концепцію та найважливіші особливості поетики художнього твору. На рівні окремих образів, сюжетів, тем, проблематики, поетики, літературно-естетичних систем учні порівнюють твори, які належать до різних національно-культурних традицій. Особлива “увага приділяється написанню робіт, різних за обсягом, характером і жанром.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Трагізм долі “маленької людини” в повісті М. Гоголя “Шинель”