Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ “Тіні забутих предків”

“Тіні забутих предків”

У чому загадковість і пронизливий трагізм цього художнього шедевру Коцюбинського? Може, в дусі гуцульської легенди, в якому, не змовляючись” творять Кобилянська й Хоткевич, – багато митців, починаючи з “Чорної ради” Пантелеймона Куліша, де Кирило Тур уважає Чорногору якимсь Ельдорадо, якого не торкаються катаклізми життя.

Може, проблема в тому, що весь світ “Тіней…” – це казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна? Але Коцюбинський не може остаточно перетворитися на дитину або доброго діда-розповідача; перелічивши

нявок, чугайстрів, арідників, щезників і русалок, мов дійових осіб, все одне зазначає: “весь світ був як казка”…

А далі малює. Уважний очевидець, малює, насолоджуючись натуральністю й близькістю зображуваного…

А може, це фольклористичний твір? Та ні, всі ті пісні мають зіграти у цьому Дійстві зовсім іншу роль… Ні на чому не зупиняється зір; описи одежі, природи, кривавого ворогування, насильства, та раптом… що це?

Віковічні традиції життя за діда-прадіда одним махом закреслено. Маленьким Дівчам, що не бажає нести зло. І життя спрямовується в інше русло. Все те ж саме: прозаїчні овечки,

корови в лісі, купання в потоці, але…

Пітьма в серці у старині? Він не потребує “їхньої” згоди, Розлука? Та й нехай. Все тепер інакше. Маленьке життя зупинило час! А може, ні? “Тече вода в синє море, та й не витікає…” Кучерявий Черемош світить попід скелі недобрим зеленим вогнем! Пильнуй, Іва!..

Величний спокій землі, гармонія природи трохи втішають біль розлуки. Богоподібна, титанічна постать ватага, прості, не шукаючі протиріч версії походження світу і спокій оточують Івана, але не гоять його серця. Марічка! Кличе. Саме його.

…Він стоїть і заглядає в чорну безодню… Се ж його кличе лісна. …Він почув, як урвалося тонке кришталеве павутиння, що з’єднувало їхні серця.

От і все. Маховик часу трохи задрижав, заскрипів і помалу став робити оберт за обертом. Ніщо – ні зароблені гроші, ні молодість, ні одруження не змогли зупинити його. І він почав обертатися, крутитися, став доступний для впливу часу. Запізнився, навіть тіла не зміг признати, оженився – Газдівство потребує вічної праці – і, позбавлене Головного, Вищого Змісту, людське життя зливалося з худоб’ячим.

Іван навіть не робив спроб зацікавитись життям, не задавався питанням навіть, чи любить Палагну. А нащо? Маржинка ж є.

І тільки потім колесо дійсно зупинилось. Тільки причина була вже інша. Тепер не мало значення, чи була то мавка чи лісна. То було Маленьке Дівча, яке вже раз зупиняло потік зла. Тепер він побачив, якою безрадісною була його гонитва за приплодом або боротьба за подружню вірність.

Чи міг письменник, залишаючись вірним собі, залишити Марічку живою? Іван навіть після її смерті не зрадив кохану, бо належав Палагні тільки тілом. Вони з Марічкою могли б бути щасливим подружжям, але казки ніколи не продовжують розповідь далі весілля.

Навряд чи є сенс співчувати Іванові. Він кохав, а мить справжнього кохання варта самотньої вічності. Вони з Марічкою могли б поспівчувати тим, хто не знав цього. Цей світ і даті буде вартий співчуття, якщо в ньому кохання самопожертви, самовіддачі не перетвориться з винятку на ціль життя на землі.

А якби автор повісті “Fata morgana” дожив до революції? (Роздуми про світогляд Михайла Коцюбинського і про його повість).

Коцюбинський помер у 1913 році, маючи лише 49 літ. А якби доля подарувала йому ще 5-10 років? Як би склалося його життя в 1917-1920 роках? Чи підтримав би він ідею революційного, насильницького перетворення суспільства?

Мені здається, що відповіді на ці питання треба шукати в самій творчості великого письменника, яка дає нам уявлення про його світогляд. Зокрема, в повісті “Fata morgana”. Як пророчі і страшні сприймаються в повісті сцени погрому Гуральні і панського маєтку.

Моторошна це картина: люди перетворюються на юрбу, яку охоплює божевілля; лютість і помста засліплюють, змушують замовкнути голос глузду, пробуджуючи нелюдський “дух руйнування”. “Гуляйте, діти! Прийшов наш день”, – кидає Хома Гудзь, а хтось поруч підхоплює: “Тепер нам воля!” Ось згадаймо такий епізод: “Осліплені світлом, заглушені дзвоном битого скла, вони налазили з сіней, як оси з гнізд, і накидались осліп на все, що попадало під руки. Якесь шаленство всіх обхопило”. “Наш день”, сподівана “воля” несуть перспективу страшного й кривавого нищення.

Після погрому Гуральні й панського будинку Андрій Волик з Панасом Кандзюбою вже й самі дивуються, дивлячись на руки: “Хіба то ми?” “Мі, то не ми, – вирішують обоє,- то – нечиста сила”. Наче знімають вони з себе тяжкий гріх цими словами.

“Страх родив підлість”, тому юрба погоджується, що буде краще, якщо згине кілька людей, аніж ціле село, і не хто інший, як громада, спочатку обирає Прокопа управителем свого господарства” а потім мовчки дає згоду на його смерть. Повість переконує, що в народові тому – покривдженому, спраглому жити по правді, без багатих і бідних, мати омріяну землю й бути хазяїном на ній, – чимало темних інстинктів, вибух яких може привести до спустошення й крові.

Звичайно ж, самодержавно-поміщицькі порядки були чужі Михайлу Коцюбинському, безправ’я трудового люду вражало. Тому про тих, хто став на боротьбу з режимом, він писав з глибокою симпатією. І сам бажав змін у суспільно-політичному житті, які б дали змогу людині дихнути вільніше.

Отже, повернемося до питання: як склалося б життя письменника, якби доля не вкоротила йому віку? Вся логіка переконань, лінія громадянської поведінки вели Михайла Коцюбинського до трагічного фіналу. Справді, ровесники письменника, його близьке оточення, взагалі все те покоління національно свідомої художньої інтелігенції, яке обрало дорогу української незалежності, – усі вони розплачувалися еміграцією 20-го року чи репресіями 30-х.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського (етюд) …У чому загадковість і пронизливий трагізм цього художнього шедевру Коцюбинського? Може, в дусі гуцульської легенди в якому, не змовляючись, творять Кобилянська й Хоткевич, – багато митців, починаючи з “Чорної ради” Пантелеймона Куліша, де Кирило Тур уважає Чорногору якимсь Ельдорадо, якого не зачіпають катаклізми життя. Може, справа в тому, що...
  2. “Тіні забутих предків’ Михайла Коцюбинського (етюд) “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського (етюд) …У чому загадковість і пронизливий трагізм цього художнього шедевру Коцюбинського? Може, в дусі гуцульської легенди в якому, не змовляючись, творять Кобилянська й Хоткевич, – багато митців, починаючи з “Чорної ради” Пантелеймона Куліша, де Кирило Тур уважає Чорногору якимсь Ельдорадо, якого не зачіпають катаклізми життя....
  3. Коцюбинський Михайло Михайлович Тіні забутих предків Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків. Двадцятою і останньою була Анничка. Не знати, чи то вічний шум Черемошу і скарги гірських потоків, що сповняли самотню хату на високій кичері[1], чи сум чорних смерекових лісів лякав дитину, тільки Іван все плакав, кричав по ночах, погано ріс і дивився на...
  4. Проблематика повісті “Тіні забутих предків” Повість “Тіні забутих предків” датована 1911 роком. В одному з останніх творів (новелі “Сон”) М. Коцюбинський урочисто проголосив: “Поезія жити не може на смітнику, а без неї життя – злочин”. Ці слова можна поставити епіграфом до всієї його творчості, особливо для таких мистецьких шедеврів, як “Intermezzo”, “Сон”, “Тіні забутих предків”....
  5. Аналіз “Тіні забутих предків” Лебединою піснею письменника стала повість “Тіні забутих предків”. Стильова своєрідність У “Тінях забутих предків” М. Коцюбинський звертається до неоромантичної поетики, яка на той час стала вельми популярною. У цьому ключі були написані справжні шедеври: відомі вже вам “Мойсей”, “Украдене щастя” І. Франка, а також “В неділю рано зілля копала” О....
  6. Фольклорні джерела повісті “Тіні забутих предків” Письменник – громадянин, великий гуманіст і правдолюбець Михайло Коцюбинський – подарував нашому народові неоціненну художню спадщину – сповнені світлих ідей, мистецьки неперевершені твори. Читаючи сторінки незабутнього творця краси і добра, мислителя, шукача правди, ми схиляємося перед його громадською мужністю і щедрістю серця, що розкриваються для людського горя, “як квіта для...
  7. Відповіді до теми: Тіні забутих предків 1. Яке враження справили на М. Коцюбинського Карпати? Улітку 1911 року Коцюбинський, повертаючись із Капрі, де він лікувався, вирішує здійснити давню мрію – відвідати Карпати. Короткі відвідини Криворівні 1910 року ще не дали письменнику достатньо матеріалу для твору. Бажання написати про “незвичайний казковий народ” – гуцулів не залишає його. Тепер,...
  8. Скорочено “Тіні забутих предків” Коцюбинського Іван був 19 дитиною в гуцульській родині Палійчуків. Маленьким часто плакав, погано ріс і дивився на неньку таким глибоким, розумним зором, що та аж тривожилася – чи не підмінила його нечиста сила. Підрісши, Іванко люби ходити в у гори, в ліс, там йому було добре. У сім років він умів...
  9. Скорочено ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ Ще з народження Іван, який був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській сім’ї Палійчуків, лякав матір та родичів неприродно розумним глибоким поглядом. Це викликало в людей містичні згадки про підкинутих нечистим дітей. Змалку полюбив хлопець ходити лісом, заглиблюючись у його казкові таємниці. Скоро він уже знав, що світом володарює арідник (злий дух),...
  10. ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ Повість (Скорочено) Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків. Двадцятою і останньою була Анничка. Не знати, чи то вічний шум Черемошу і скарги гірських потоків, що сповняли самотню хату на високій кичері, чи сум...
  11. “Мої роздуми над повістю “Тіні забутих предків” Багато повістей та літературних творів українських авторів, таких, як Михайло Коцюбинський, викликають великий інтерес з боку читачів і змушують їх замислюватися про життя і настільки важливі і численні його проблеми. Повість “Тіні забутих предків” викликала у мене особисто велику кількість роздумів і счинила серйозний вплив на моє сприйняття навколишнього світу....
  12. Вічні теми життя в повісті “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків” – лебедина пісня кохання ненадуманого, природного, чистого, щирого, прекрасного. Михайло Коцюбинський дуже вдало поєднав українську міфологію із реальним життям. З перших днів свого народження Іванко Палінчук, головний герой твору, потрапляє в атмосферу фантастичних народних вірувань, які його батьки успадкували від давнішніх предків. У сім років він уже...
  13. Сюжет повісті “Тіні забутих предків” Шкільний твір За повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Сюжет повісті “Тіні забутих предків” перегукується з трагедією Шекспіра. У них можна знайти чимало спільних рис. Як Монтеккі й Капулетті, ворогують роди Палійчуків і Гутенюків. Як і в трагедії “Ромео і Джульєтта”, в обох ворогуючих родах є діти, які кохають одне...
  14. Коріння життя людського (за повістю “Тіні забутих предків”) Твори, як і люди, мають свою біографію, долю, характер Є твори, які легко читаються – і так само легко забуваються, не лишаючи сліду ні в думках, ні в серці, а є такі, які не можна просто перебігти очима, над ними треба думати, а часом – мучитись. Зате їх ніколи не...
  15. Михайло Коцюбинський. “Тіні забутих предків”, “Іntermezzo” Михайло Михайлович Коцюбинський – видатний український письменник, найвизначніший майстер імпресіонізму в українській літературі початку XX ст., громадський діяч, голова Просвіти в Чернігові, один з організаторів Братства Тарасівців. Знав дев’ять іноземних мов, серед яких грецька, циганська. Його називали Сонцепоклонником і Соняхом, бо над усе любив сонце, квіти і дітей. Служив звичайним...
  16. Карпатські Ромео і Джульєтта (За повістю “Тіні забутих предків”) Сюжет повісті “Тіні забутих предків” перегукується з трагедією Шекспіра. У них можна знайти чимало спільних рис. Як Монтеккі й Капулетті, ворогують роди Палійчуків і Гутенюків. Як і в трагедії “Ромео і Джульєтта”, в обох ворогуючих родах є діти, які кохають одне одного,- Iван і Марічка. Давня ворожнеча має стати їм...
  17. До перлин народної творчості (за повістю “Тіні забутих предків”) Ми живемо наприкінці XX ст., й нині відбувається процес, який розглядає як закономірне явище на новому витоку спіралі екологізацію суспільства, повернення до симбіозу людини і природи, повернення народів до своїх етнічних вір. Тому й не випадково, що ми все частіше перечитуємо, переосмислюємо нашу історію, звертаємось до пам’яток нашого минулого, щоб...
  18. Єдність природи і людини (За повістю “Тіні забутих предків”) Тема стосунків людини і природи – одна з провідних у літературі. До неї зверталися і Т. Г. Шевченко, і І. Я. Франко, і Леся Українка, і ще багато талановитих митців. І все ж розкриття теми М. Коцюбинським має особливий характер. Природа у його творах не фон, на якому розгортаються дії,...
  19. Життя і звичаї гуцулів у повісті “Тіні забутих предків” Коцюбинський – художник-психолог. Його не задовольняє малювання хай найчарівнішого, хай найоригінальнішого за етнографією казкового краю. Йому треба було зазирнути в душу людини, зрозуміти, чим ця душа живе і на що сподівається. Саме психіка людини, особливості її духовного світу цікавлять письменника насамперед. Звідки у людини з’являються фантастичні уявлення, що своїм корінням...
  20. Тіні забутих предків – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ Скорочено Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків. Він часто плакав, погано ріс і дивився на неньку таким глибоким, розумним зором, що та аж тривожилася – чи не підмінила його нечиста сила. Підрісши, Іванко біг у гори, в ліс, де йому було затишно, добре. У сім років він умів уже...
“Тіні забутих предків”
«
»