“Тетяна – істота виняткове, натура глибока, любляча, жагуча…” (В. Г. Бєлінський) (По романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”)

1. Відображення вдач і звичаїв світського суспільства у романі. 2. Мрійлива й почуттєва Тетяна. 3. Моральні принципи героїні. Роман у віршах “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкіна торкає практично всіх аспектів життя світського суспільства XІX століття О. С. Пушкін легко й невимушено передає вдачі й звичаї людей свого кола.

Для того щоб домогтися успіху в ньому не було потрібно глибоких знань або професійної майстерності: “Він по-французькому зовсім / Міг висловлюватися й писав; / Легко мазурку танцював / И кланявся невимушено; / Чого ж вам більше?

Світло вирішило, / Що він розумний і дуже милий”. Розчарувавшись у світлі, головний герой Євгеній Онєгін оселився в селі, де відверто нудьгував Тільки єдиний друг Володимир Ленский допомагав якось скоротати йому вечора.

Тут же в селі в нього закохується сусідська дівчина Тетяна. Тетяна сильно відрізняється від своєї сестри Ольги й інших сільських панянок: “Дика, сумна, мовчазна, / Як лань лісова боязка, / Вона в сім’ї своєї рідної / Здавалася дівчинкою чужої…”. Батьки зауважують, що з дитинства дівчинка про щось замислюється, не грає в ляльки, не цікавиться модою, не прагне навчитися рукоділля

Зате Тетяна любить помріяти, зимовим вечором послухати страшні оповідання, зачитується французькими романами, які заміняють їй і спілкування, і дружбу. Батьки не перешкоджають у цьому дочки, не бачачи в читанні нічого дурного. Тетяна одержує можливість порівнювати життя із книгами, робити певні висновки, духовно розвиватися.

Незважаючи на вплив французьких книг, вона залишається “русскою душою”. Їй подобається російська зима, і тільки природа небагато полегшує їй страждання. Звичайно ж мрійливу дівчину не міг не зацікавити новий парубок, іронічний, розчарований у всім і имеющий репутації “найнебезпечнішого дивака”. Незабаром Тетяна закохалася: “Душу чекала кого-небудь, / И дочекалася… Відкрилися очі; / Вона сказала: це він!

” Невідомі донині почуття настільки охопили недосвідчену душу, що Тетяна кинулася в любов з головою: “…любить не жартуючи / И віддається безумовно / Любові, як миле дитя”. Заради її вона готова була зневажити всіма пристойностями, тому й написала своєму обранцеві лист-визнання У своєму посланні дівчина відкривається йому, однак її почуття не знаходять відповідного відгуку в його серце.

Онєгіну не цікава любов простої дівчини, втім, як і прихильність світської левиці. Його схвилювало лист, але він не хоче нікого обмотувати. При наступній зустрічі з Тетяною світський “денді” відмовив їй і строго порадив учитися панувати собою Безумовно, це було величезним ударом для дівчини. Після від’їзду Онєгіна, що посварилося з Ленским і убили його на дуелі, “Тетяна в’яне, / Блідне, гасне й мовчить!”. Єдиною її відрадою стає читання книг з бібліотеки коханого, що залишилася в його будинку, куди неї пускає прислуга.

Звертаючи увагу на замітки, зроблені Онєгіним на полях книг, дівчина задає собі питання: “Ужели подражанье, / Незначна примара, иль ще / Москвич у Гарольдовом плащі, / Чужих примх истолкованье, / Слів модних повний лексикон?.. / Уже не чи пародія він?.. ” Тетяна розуміє, що теперішній, а не придуманий нею Євгеній зовсім інша людина, однак продовжує його любити. Збираючись із волі матері в Москву на ярмаркуневест, дівчина ще більш гостро відчула красу природи, прощалася з нею. Навіть уже будучи замужем за важливим генералом, Тетяна зуміла зберегти свою природну чистоту й простоту: “Не холодна, не балакуча, / Без погляду нахабного для всіх, / Без домагань на успіх, / Без цим маленьких кривлянь, /Без наслідувальних витівок…

“. Тепер уже Онєгін захопився новою Тетяною, випадково зустрівши її на балі через два роки Молода жінка не прийняла його залицянь. Вона усе ще любила Онєгіна, однак високі моральні принципи, закладені в ній, не дозволили замужній Тетяні завести роман


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Тетяна – істота виняткове, натура глибока, любляча, жагуча…” (В. Г. Бєлінський) (По романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”)