У одному прадавньому аулі жили три брати — глухий, сліпий і безногий. Жили вони бідно, і ось одного разу розв'язали піти у ліс пополювати. Недовго вони збиралися: у їхній саклі нічого не було. Сліпий посадив безногого на плечі, глухий побрав під руку сліпого й відправилися вони у ліс. Побудували брати курінь, зробили з кизилового дерева лук, з очерету — стріли й стали полювати.
Одного разу у темній сирій хащі брати набрели на маленьку саклю, постукалися у двері, на стукіт вийшла дівчина. Брати розповіли їй про себе й запропонували:
- Будь нам сестрою. Ми будемо ходити на полювання, а ти будеш доглядати за нами.
Дівчина погодилася, і вони стали жити разом.
Якось раз брати пішли на полювання, а їх сестра залишилася у саклі готовити обід. У той день брати забули залишити будинку вогонь, і дівчині нема чим було розпалити
Вогнище. Тоді вона піднялася на високий дуб і стала дивитися, не чи палять де-небудь поблизу багаття. Незабаром вона помітила вдалечині струмок диму, злізла з дерева й поспішила до того місця. Довго пробиралася вона крізь густу хащу лісу й нарешті вийшла до самотньої напіврозваленої саклі. Дівчина постукалася, двері саклі відкрили стара-престара еней. Ока її горіли, як у вовка, що вглядів видобуток, волосся у неї були сиві, розпатлані, з рота стирчали два ікла, а нігті на руках нагадували пазурі барса. Вони те коротшали, то подовжувалися.
- Ти навіщо прийшла? - запитала еней басом.- Як ти знайшла сюди дорогу?
- Я прийшла попросити вогню, - відповіла дівчина й розповіла про себе.
- Виходить, ми сусіди, ну добре, заходь, будь гостею, - сказала еней і посміхнулася. Вона провела дівчину у саклю, зняла зі цвяха сито, насипала у нього золи й нагорнула з вогнища палаючих вугіль.
Дівчина побрала сито з вугіллями, подякувала бабі й пішла. Повернувшись додому, вона стала розпалювати вогнище, але у цей час у двері постукалися. Дівчина відкрила двері й бачить: на порозі коштує еней.
- Нудно було мені однієї, тому й прийшла у гості, - прямо з порога проговорила баба.
- Ну що ж, проходи у будинок.
Еней зайшла у саклю, села на килим, розстелений на підлозі, і говорить:
- Сусідка, прагнеш я у тебе пошукаю у голові?
Дівчина погодилася, села поруч із гостею й поклала свою голову їй на коліна. Баба шукала-шукала у неї у голові та й приспала дівчину. Коли вона заснула, еней проколола їй голову голкою й стала висмоктувати мозок. Потім баба дунула дівчині у ніс, і та прокинулася. Еней подякувала за гостинність і пішла. А дівчина відчула, що у неї незмога навіть устати, і залишилася лежати.
Увечері брати повернулися з багатим видобутком. Увійшли вони у саклю й бачать: їх сестра лежить на підлозі. Стривожені брати стали розпитувати сестру, і вона їм усе розповіла. Брати догадалися, що ця справа рук еней.
- Тепер вона занадиться сюди ходити, - сказав безногий.- Але я ось що придумав: завтра ви йдіть на полювання, а я із сестрою залишуся у саклі. Тільки ви посадите мене па притолоку, я залишуся сидіти там. Коли еней переступить поріг, я стрибну на неї й задушу.
Та ось наступного дня, тільки-но еней переступила поріг, безногий стрибнув на неї й став душити. Але баба спокійно розвела руки безногого, повалила, проколола йому голову й стала висмоктувати мозок. Безногий ослабшав і залишився лежати на підлозі, а еней пішла.
Коли брати повернулися з полювання, безногий і дівчина розповіли їм про те, що трапилося,.
- Завтра вдома залишуся я, - сказав сліпий, - а ви йдіть на полювання. Тільки посадите мене на притолоку.
Наступного дня еней теж прийшла. Як тільки вона переступила поріг, сліпий стрибнув на неї із притолоки. Довго вони боролися, але і його здолала еней, повалила на підлогу й стала висмоктувати мозок. Насмоктавшись удосталь, баба пішла.
Повернулися брати з полювання, і сестра розповіла їм про те, що трапилося,.
- Завтра моя черга залишитися будинку, - сказав глухий.
Наступного дня, тільки-но у саклю ввійшла еней, глухий стрибнув на неї й став душити. Баба заблагала:
- Чуєш, глухий, пощади мене, я зроблю усе, що ти накажеш!
- Добре, - відповів глухий, а сам став її зв'язувати. Прийшли з полювання сліпий і безногий і бачать: лежить
На підлозі зв'язана еней.
- Просите у мене, що прагнете, тільки пощадите, - говорить еней.
- Ну добре, - говорить глухий.- Зроби так, щоб мій безногий брат став ходити.
Еней проковтнула безногого, а коли вона його виплюнула, у нього були ноги.
- А тепер зроби мого сліпого брата видючим! - наказав глухий.
Проковтнула баба сліпого, а виплюнула його видючим.
- А тепер вилікуй глухого! - сказали бабі зцілені брати.
Проковтнула еней глухого й не виплевивает.
- Де він? - запитує її брати, але баба мовчить. А тим часом її лівий мізинець став рости. Еней відкусила його й викинула у вікно.
- Де наш брат? - знову запитують ті двоє. А зней сміється й говорить:
- Тепер у вас немає брата!
Але отут сестра подивилася у вікно й побачила, як зграя горобців полетіла у кущі.
- У кущах щось лежить! - говорить вона.
Вискочив у двір один із братів і бачить: валяється величезний-превеличезний палець баби. Схопив він кинджал і розпоров палець, звідти вийшов брат, який тепер уже не був глухим.
Три брати й сестра порадилися й розв'язали вбити й закопати у землю злу бабу. Так вони й зробили й позбулися шкідливої й жорстокої еней.
А через кілька років, говорять, брати розбагатіли, побудували собі гарні будинки, одружилися, а сестру бачили заміж. Та стали всі вони жити так поживати на радість один одному.