У одному прадавньому аулі жили три брати — глухий, сліпий і безногий. Жили вони бідно, і ось одного разу розв'язали піти у ліс пополювати. Недовго вони збиралися: у їхній саклі нічого не було. Сліпий посадив безногого на плечі, глухий побрав під руку сліпого й відправилися вони у ліс. Побудували брати курінь, зробили з кизилового дерева

Говорять, за давніх часів жив один бідний-пребідна людина. У нього було три сини й одна дочка.

Важко йому було ростити й годувати дітей, але він усіх їх і виростив, і вигодував, і навчив. Усі вони стали митецькими, умілими й спритними. Старший син міг на самій далекій відстані довідатися по заходу будь-який предмет. Середній син стріляв з лука так влучно, що міг потрапити

Колись за давніх часів жив один старий, і у нього був син, хлопчик п'ятнадцяти років від роду. Набридло молодому джигітові сидіти будинку без справи, і він став просити батька:

- Батько, у тебе є триста таньга. Дай мені з них сто, і я поїду у чужі краї, подивлюся, як там живуть люди.

Батько й мати сказали:

- Ці гроші ми бережемо для тебе. Якщо вони потрібні

Жила-Була жінка. День і ніч вона працювала, щоб нагодувати й одягти трьох своїх дочок. Та виросли три дочки швидкі, як ластівки, особою схожі на світлий місяць. Одна за однією вийшли заміж і виїхали.

Пройшло кілька років. Важко занедужала баба мати, і посилає вона до своїх дочок руду белочку

Жив у одному аулі старий із двома синами. Прийшла старому настав час помирати. Покликав він синів і говорить:

- Мої дорогі діти, я залишаю вам спадщина. Але не спадщиною ви будете багаті. Дорожче грошей, дорожче добра три ради. Будете їх пам'ятати - проживете у достатку усе життя. Ось мої ради, запам'ятовуйте. Першими нікому не кланяйтеся - нехай інші вам кланяються.

За давніх часів жив у одному місті кравець. Прийде до нього замовник, принесе два аршини сукна й скаже:

- Агов, кравець! Зший-но мені гарний бешмет.

Подивиться кравець: мало сукна на бешмет. А Усе-таки не відмовиться, почне роздумувати: і так прикине й отак - і зшиє. А замовник не тільки не подякує йому, а скаже:

- Дивися, ти, напевно,

Колись у одному аулі жив-був дроворуб. Приїхав він одного разу у ліс. Рубає собі дрова, пісні співає. Раптом з темної хащі вийшов до нього назустріч шурале (лісовик). Увесь він покритий чорною вовною, довгий хвіст ізвивається, довгі пальці ворушаться, довгі кошлаті вуха теж ворушаться. Побачив

Жив у давні-предавні часи людей. Були у нього дочка, син і пасербиця. Пасербицю у будинку не любили, кривдили й змушували багато працювати, а потім розв'язали відвести її у ліс і кинути на поживу вовкам. Ось брат і говорить пасербиці:

- Поїдемо із мною у ліс. Ти будеш ягоди збирати, а я - дрова рубати.

Захопила пасербиця