Тарас Шевченко як співець рідної природи

У багатьох своїх поезіях торкається Тарас Шевченко і Теми рідної природи, яку надзвичайно любив і завжди опоетизовував. Наприклад, у поезії “Над Дніпровою сагою” Природа у поета оживає, набуває людських рис. Старий явір стоїть понад берегом Дніпра й журиться, що назавжди залишиться без вірної дружини, так і посивіє в самотині. Як відомо, дерева сивіти не можуть, так само, як і журитися, але Тарас Шевченко надає явору такого вміння. Ялинка з калиною змальовані в образі молодих, гнучких дівчаток, які сміються та співають, повбирані квіточками.

Неодноразово поет звертався до описів природи тоді, коли хотів підкреслити ту чи іншу атмосферу. Наприклад, поезія “Причинна” починається описом бурі, і це настроює читача на щось небезпечне, грізне, трагічне. Опис бурі надзвичайно майстерний. Могутній Дніпро реве та стогне від поривів сердитого вітру. Місяць зблід, колихаючись між хмарами, наче човен на синіх хвилях. Чутно крик сичів та скрип ясеня. Коли читаєш опис бурі, стає моторошно, настільки реалістично змальовано її поетом. Чудові картини природи автор змальовує і в поемі “Княжна”, Із замилуванням оспівує поет вечірню зорю, з якою він
веде розмову. Перед читачем постає картина, де в тихому Дніпрі купається сонечко, яке заходить за обрій. Постає веселка, перекинута через річку. Постають тихі, розкішні дерева, що миють свої віти у хвилях Дніпра. Отже, картини рідної природи були невід’ємною частиною творчості Тараса Григоровича Шевченка, і ці природні описи вдавалися йому надзвичайно.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Тарас Шевченко як співець рідної природи