Сюжет роману Барчестерские вежі

Ентони Троллоп по визначенню сучасних англійських літературознавців, “останній викторианский класик”, що вписав примітну сторінку в історію реалістичного роману середини XIX в. Троллопу, що отличались рідкісною плідністю, належить 47 романів, кілька збірників оповідань, книги шляхових нарисів, біографії великих людей

Не всі добутки Троллопа написані з однаковою силою. Але в кращі з них письменникові вдалося створити виразну реалістичну картину вдач своєї епохи. Він дав художнє осмислення морального укладу життя викторианской Англії

періоду розквіту, проникнувши в основи не тільки суспільних вдач, але й суспільних відносин. Відмітною рисою створених їм портретів була рідка для того часу психологічна витонченість у показі схованих щиросердечних рухів персонажів

Почавши свій творчий шлях уже в дозрілих літах, маючи великий життєвий досвід і сформований світогляд, Троллоп зберіг вірність своїм художественно-естетическим позиціям з перших добутків і до кінця життя. З роками нравоописание, виконане “драматизму повсякденного”, здобувало більшу критичну гостроту, підсилювалися сатиричні мотиви, насамперед – у зображенні

англійської аристократії й заправив політичного життя. В 60-х рр. критичний реалізм в Англії здобував нові риси, що найбільше яскраво виявилися у Творчості провідної представниці так званого англійського натуралізму Джордж елиот, з якої багато чого поєднувало Троллопа як в естетиці, так і в художній практику

Барчестерские вежі роман, що ставиться до раннього періоду творчості Троллопа. Він входить у цикл романів “Барчестерские хроніки”, об’єднаних загальним місцем дії – вигаданим графством Барчестер – і загальними персонажами. Діючі особи цієї комедії вдач – провінційне дворянство всіх мастей, духівництво всіх рангів, адвокати, клерки, лікарі

Троллопу дорога “гармонія” цього патріархального миру, і він не стільки бичує пороки, скільки іронізує над людськими слабостями. Конфлікт у цьому романі автор не доводить до трагічної гостроти, а знаходить у загальному правдоподібне оптимістичне рішення, і щораз відновлюваний спокій символізує міцність цього миру. Сюжет роману будується головним чином на суперництві й інтригах у боротьбі за владу. Близька кончина єпископа Грантли, що протягом довгого років правил єпархією, і одночасне падіння кабінету міністрів виводять зі звичної рівноваги суспільство Барчестера: усіх хвилює, яке уряд буде призначати нового єпископа – консервативне або ліберальне?

Якщо єпископ умре до падіння старого кабінету, той прем’єр-міністр, що йде у відставку, встигне призначити новим єпископом сина покійного, архідиякона Грантли. З волі всесильного випадку єпископський сан вислизає від доктора Грантли. Новим єпископом призначений доктор Прауди, що представляє інший, ліберальне плин у церкві, що для консервативно настроєних священиків Барчестера представляється майже що святотатством. Людина слабкий і незначний, доктор Прауди перебуває під черевиком у дружини, що завзято втручається в церковні справи. Саме із цією сюжетною лінією зв’язані майже всі комічні епізоди роману

Однак миссис Прауди не єдина претендентка на єпископську владу. Капелан нового єпископа, хтось Обадия Слоуп, прибуває в Барчестер із твердим наміром стати першим серед духовних осіб міста. Ще одна сюжетна лінія пов’язана із удовою Елеонорою Болд, на якій вирішує женитися Слоуп, прибравши до рук її гроші. Залицяння Слоупа ускладнили відносини Елеонори з доктором ейрбином, що був професором поезії в Оксфорді, а нині священиком скромного приходу в Барчестерской єпархії. Історія любові ейрбина й Елеонори показана Троллопом з більшою психологічною майстерністю

Він простежує виникнення й розвиток почуття у всіх його відтінках, не порушуючи законів жанру комедії вдач: показує, як взаємний інтерес і симпатії поступово переростають у закоханість і, пройшовши через випробування, стають теперішньою любов’ю. Слоуп з ганьбою вигнаний з міста. Однак дух його не зломлений, і порок не покараний. Слоупи живучі, говорить Троллоп, і вміють добре пристосовуватися до всяких обставин. Обадия Слоуп знаходить собі багату вдову й “утішає” її в горі. Більше того, він здобуває славу одного із самих благочестивих служителів Божих у досить респектабельної частини суспільства іншого міста


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Сюжет роману Барчестерские вежі