Суперечки про запозичення сюжету комедії Гоголя “Ревізор”

Ніхто не говорить про запозичення Гоголя у Вельтмана, а тим часом обстановка під час очікування генерал-губернатора надзвичайно нагадує ту, котра описана Гоголем на початку комедії

В. Гиппиус писала: “Внутрішня порожнеча Хлестакова й пасивність його – ті саме якості, які забезпечують належну критичну оцінку “плутанини”: будь він свідомий шахрай, яким зображений Пустолобов в “Приїжджому зі столиці” Квітки (у подібній ситуації); будь він взагалі наділений активно негативною характеристикою – гострота викриття притупилася

б: типова плутанина самої соціальної дійсності змінилася б її штучним заплутуванням у результаті індивідуальної злої волі – факту виняткового, а не типового” (“Матеріали…”, т. 2,165). Називаючи Квитко попередником Гоголя, В. В. Гиппиус зовсім правильно говорить про те, що й “Дворянські вибори” Квітки й “Ябеда” В. Капниста, незважаючи на окремі сатиричні деталі, не були сатиричними комедіями, тобто їхні сюжети позбавлені “єдиного соціального ключа”. “Гоголь, – пише В. Гиппиус,- щодо цього треба не за Квіткою й, не за Капнистом, а за Грибоєдовим, тобто засвоює ту техніку суспільно-сатиричної
комедії, що виробилася на основі революційно-дворянського викривального пафосу” .

На безплідність зближення “Ревізора” з повістю Вельтмана й комедією Квітки, що “не може не привести до досить помилкових висновків”, указав Г. А. Гуковский. Насамперед тому, що в комедії Квітки “немає й тіні сатири. Це – пустейшая комедія інтриги, притім досить виразно пофарбована в тони рептильної, реакційної ідеології” (Гуковский,413).

Знову звертається до зіставлення комедій Квітки й Гоголя В. Шкловский. Переказавши сюжет комедії Квітки, В. Шкловский пише, що вона “могла бути відома Гоголеві в рукописі”. Автор уважає, що “комедія схожа на “Ревізора” Гоголя, але подібність чисто зовнішнє. У комедії Квітки є інтрига, є цікаву дію, але немає того, без чого інтрига й дія стають безпредметними, – немає характерів, художньо досліджених, розкритих, з’ясованих драматургічних положень. Квитко в цьому добутку показав подію, і подія можливе, але не створив типу. Пустолобов – умовна водевільна особа”.

И Квитко-Основьяненко, і Гоголь черпали своє натхнення з навколишньої їхньої дійсності. Однак глибина їхнього розуміння життя й таланта були різні

Даше якщо припустити, що Гоголь читав комедію Квітки до роботи над “Ревізором” і мав можливість що-небудь із її запозичити, то це ніяк не означає, що “Приїжджий зі столиці…” зробив скільки-небудь істотний вплив на формування задуму, сюжету, композиції й образів “Ревізора”. Масштаби обох добутків непорівнянні. Можливо, що Квитко раніше Гоголя набрів на загальну для обох комедій ситуацію. Але він не зрозумів її соціальної значимості, не зумів використати її силу, що викриває. Гоголь же на основі цієї ситуації створив велику комедію, політично гостру й художньо неперевершену


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Суперечки про запозичення сюжету комедії Гоголя “Ревізор”