“Справи визначаються їхніми цілями: та справа називається великим, у якого велика мета”. (А. П. Чехов). (По одному або декількох добутках російської літератури XX століття). По повісті М. А. Булгакова “Собаче серце”

1. Революція як подія громадського життя. 2. Образ професора Преображенський. 3. Думка професора Преображенський і думка самого автора про роль революції Глибинний філософський зміст фрази А. П. Чехова, на мій погляд, можна віднести до самих різних подій громадського життя. В XX столітті було чимало таких подій. Одне з них – революція. Про революцію можна говорити дуже багато.

Свій твір я б хотів присвятити повісті М. А. Булгакова “Собаче серце”. Це добуток, на перший погляд, є гумористичним. Однак його щирий зміст набагато глибше, ніж

гумор і фантастика. Безумовно, сюжет повести неординарний.

Професор Преображенський робить небувалий експеримент – перетворює собаку вчеловека. Але якщо придивитися, за фантастичним сюжетом ставляться дуже складні проблеми. Події, про які говориться в повісті, відбуваються на тлі соціальної революції.

Професор Преображенський персоніфікує собою російську інтелігенцію зі своїми поглядами, звичками, зі своїм способом життя. Інтелігенція противиться революції, не приймає неї. Сам Булгаков не прийняв революції, як і багато представників російської інтелігенції.

Професор Преображенський не любить

пролетаріат, що є типовим продуктом революції. У результаті соціальних катаклізмів, що осягли Росію, саме пролетаріат став провідною силою, агресивної й хамуватої Противитися цій силі означало викликати на себе серйозні труднощі. Протидія пролетаріату як рушійної сили революції й представника старої російської інтелігенції професори Преображенський відчувається у всім. Професор дає точні характеристики тому, що відбувається зараз у суспільстві: “Голубчик! Я не говорю вже про парове опалення, не говорю.

Нехай: раз соціальна революція – не потрібно палити Так я говорю: чому, коли почалася вся ця історія, всі стали ходити в брудних калошах і валянках по мармуровим сходам? Чому калоші дотепер потрібно замикати під замок і ще приставляти до них солдата, щоб хто-небудь їх не стягнув? Чому забрали килим з парадних сходів? Хіба Карл Маркс забороняє тримати на сходах килими?

Де-небудь у Карла Маркса сказано, що другий під’їзд Калабуховского будинку на Пречистенке варто забити дошками й ходити черга чорний двір? Кому це потрібно? Чому пролетар не може залишити свої калоші внизу, а бруднить мармур?” На перший, поверхневий погляд погляду професори здатні викликати посмішку.

Однак у Булгакова немає нічого випадкового. У його добутках часто є філософська лінія побуту й буття Наприклад, у повісті “Біла гвардія” будинок Турбиних, полки із книгами, стародавній годинник, грубка з кахлями виступають як символи нормального людського життя. Побут і буття нерозривно зв’язані.

І символи нормального життя протиставляються руйнуванню, страху, смерті, які несе із собою революція й громадянська війна. У повісті “Собаче серце” побут і буття також мають величезне значення. Російська інтелігенція звикла цінувати не тільки добре натоплені кімнати, чисті сходи й затишного будинку Безумовно, немає. Російська інтелігенція була носієм величезного шару російської культури, значну частину якого прагнули знищити більшовики.

Але частиною культури, нехай і незначної, виступали побутові деталі, зокрема, ті, про які говорить професор Преображенський. Безумовно, що думки самого автора збігаються з думкою його героя Вустами професора Преображенський Булгаков декларує власну позицію, своє відношення до навколишньої дійсності. Революція насправді була найбільшою трагедією, що назавжди перекреслила нормальне мирне життя багатьох людей. Професор Преображенський не боїться висловлювати своя думка: “Що таке ця ваша “розруха”?

Баба із ключкою? Відьма, що вибила всі стекла, згасила всі лампи? Так її зовсім не існує! Що ви маєте на увазі під цим словом?

” “Це от що: якщо я, замість того, щоб оперувати, щовечора почну в себе у квартирі співати хором, у мене настане розруха.” “…розруха не в клозетах, а в головах”. Сьогодні булгаковські фрази сприймаються як найбільш точна характеристика всьому, що відбувалося в Росії після 1917 року. Поява нової агресивної сили, пролетаріату, несло із собою явну небезпеку всьому, що було нормальним і правильним У повісті Булгаков описує обстановку, що зложилася в Росії. Цікаво, що багато про що із происходящего ми довідаємося від собаки.

Але сумніватися нам не доводиться. На вулицях абсолютне запустіння, виє жорстока хуртовина. Здається, що близько кінець світла Втім, саме так і було насправді. Росії, тої, яка вона була раніше, уже немає. Чи можна назвати революцію великим діянням?

У Радянській країні очолювала саме така ідеологія. Тільки набагато пізніше наступило прозріння У чому була велика мета революції? У тім, щоб, як говорив Кульок, “усе відняти й поділити”?

Якщо так, то великим це діяння назвати було не можна. Безумовно, історія не терпить сослагательного нахилення Революція була, і із цим уже нічого не можна поробити. Але сучасна людина повинен усвідомлювати й прагнути правильно оцінювати всі сторінки історії своєї країни, навіть такі страшні й криваві.

І тому добутку, що допомагають нам виробити свою точку зору, особливо важливі. А творчість Булгакова в даному контексті просто незамінне


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Справи визначаються їхніми цілями: та справа називається великим, у якого велика мета”. (А. П. Чехов). (По одному або декількох добутках російської літератури XX століття). По повісті М. А. Булгакова “Собаче серце”