Софійський собор. Добуток-опис пам’ятки за власними спостереженнями


Своя спадщина – Київ – князь Ярослав Мудрий прикрасив не гірше ярчайших міст миру. Дехто натякав князеві на його марнотратство: навіщо те золото? І навіщо церква поставлена на пагорбі? Але князь Ярослав знав, що робив

Нехай усе – і чужоземці, і мандрівники, і друзі, та й вороги – відразу бачать, який багатий, гарний і могутній Київ. Київський Софійський обор дає нам подання про велич і красу архітектури Київської Русі. У всій Європі жодне спорудження не могло зрівнятися з Київським собором: його довжина 37 метрів, ширина – 55. Храм має п’ять нефів – поздовжніх коридорів, які на східному фасаді завершуються п’ятьма вівтарними напівкруглими виступами – апсидами, оточеними внутрішніми й зовнішніми галереями. Із західної сторони піднімаються дві вежі зі сходами, які ведуть на другий поверх. Вінчають собор тринадцять куполів, які поступово збільшуються від малих по краях до найбільшого центрального. Купол і дах покриті листовим свинцем. Архітектурі органічно відповідає розпис будинку, що мало своєю метою звеличити державу

І фрески суцільними килимами огортають стіни, звід і стовпи собору, серед яких височіє під куполом велична фігура Оранти. Важко переоцінити художню цінність софійських мозаїк. Вони, безумовно, є пам’ятниками мистецтва світового значення, які дійшли до нас у своїй первісній красі. Фрески Софії збереглися менше, ніж мозаїка. Багаторазові реставрації нанесли багатьом картинам непоправна шкода. Київська Софія – теперішня скарбниця давньоруської культури, безсмертне джерело знань про давню давнину нашого народу. Нині – це всесвітньо відомий музей



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Софійський собор. Добуток-опис пам’ятки за власними спостереженнями

Categories: Нові твори

Links