Соціально-побутові пісні. Народні думи й балади

Що ми називаємо усною народною творчістю? Як його ще називають? Словесно-поетична творчість народу – казки, прислів’я, думи, пісні, балади, які поширювалися усно, – ми називаємо усною народною творчістю. Воно існувало задовго до виникнення художньої літератури. На відміну від літератури, усна творчість – це творчість не окремих осіб, а багатьох людей, народу. Усна народна творчість часом називають фольклором. Слово фольклор – англійське, у перекладі на українську мову воно означає “народна мудрість”.

Оригінальним і популярним

видом усної народної Творчості є дума. Народні думи – це більші пісенно-оповідальні добутки переважно героїчного змісту. У думах найчастіше розповідається про події, пов’язаних з героїчною боротьбою українського народу проти іноземних загарбників. У багатьох думах показані страждання козаків-невільників у турецькій землі, їхня втеча в рідний край, прославляються також воїни-козаки – хоробрі захисники вітчизни.

Чимало дум оспівують визвольну війну українського народу в середині XVII сторіччя проти польських панів. У думах знайшла також відображення й боротьба трудящих проти гнобителів-багатіїв,

розкривається прагнення трудящих до щасливого, радісного життя. Улюблені герої народних дум – це Богдан Хмельницький і його соратники Іван Богун, Максим Кривоносий, Маруся Богуславка, козак Голота.

Усна народна творчість має велике значення в житті народу, як у минулому, так і в наші часи. Адже недарма в одній з українських прислів’їв говориться: “Пісня ні в добрий, ні в злу годину не кине людину”. Вона полегшує роботу, виражає й радісне, і смутний настрій, розважає в горі, веселить під час відпочинку, учить любити батьківщину, бути їй вірним, відданим.

Величезне значення має усна народна творчість також і для розвитку науки, літератури, мистецтва. У спадщину нам дісталася величезна кількість пісень, дум, балад, казок, створених багатьма поколіннями наших предків, і зобов’язані берегти усна народна творчість як найдорожчий скарб народу, вивчати, знати його й збагачувати новими перлинами.

ПЛАН

Порівняльна характеристика козака Голоти й татарина

“Дума про козака Голоті” – одна з найдавніших дум. “Дума про козака Голоті” зображує часи боротьби українського народу з татарами, прославляє захисників рідної землі, висловлює заповітне бажання козаків – завжди перемагати ворога.) Характеристика персонажів думи. Одяг Голоти вказує на його бідність.

А татарин – багата людина, у нього всього вдосталь. Навіть відправляючись за козаком, він “…дороге плаття надягає, чоботи взуває, убір оксамитовий на свою голову надягає…”.

Голота – справедлива людина, а татарин – хижий завойовник. (Козак) Голота – мужній захисник рідної землі, що вміє постояти за свою честь і честь свого народу. Він коштує насторожі, у нього немає лихих намірів: Це гуляє козак Голота, погуляє, Ні міста, ні села не займає

А татарин – жадібний хижак, що бажає захопити козака й одержати за нього багато грошей. Мужність козака й нерозсудливість татарина. Голота – сміливий і відважний козак. Він не боїться татарина, а сміється над ним. Козак – мужній захисник рідної землі, він “не боїться ні вогню, ні меча, ні третього болота”. Татарин осліплений жадібністю збагачення. Він нерозсудливий, “нерозумний”, “небагатий”, не піймавши козака, уже почав гроші вважати. У добутку яскраво виявлене відношення народу до персонажів. Голота рівняється з орлом, прославляються подвиги козаків:

Дай же, Бог, щоб Козаки пилки й гуляли,

Гарні думки мали… И ворога під ноги топтали!

Зображуючи татарина, народ висловлює прагнення до перемоги над ворогом, ненависть до загарбників.)

Український фольклор багатий і різноманітний. Він створювався протягом багатьох сторіч. У фольклорі відображена Історія, побут і духовна особа українського народу. Народна творчість має в основі розмовна Мова, якій властиві свої особливості, наголоси, інтонації. Думи й балади – яскраві зразки фольклору.

Думи – жанр героїчного лиро-епосу, що виконували мандрівні співаки. У них розповідається про видатні історичні події в Україні, про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників. У думах народ створив образи мужнім, шляхетних і сильних духом героїв, які заради своєї волі готові йти й на смерть. У багатьох випадках думи створювалися після якихось важливих подій. Виконавці народних дум – це кобзарі й лірники, які ходили по містах і селам, співали думи під акомпанемент своїх інструментів. Самі вони називали думи козацькими піснями”, “поважними піснями”. Навіть деякі українські письменники перекладали їх на інші мови, вели дослідження текстів. На формування дум впливали казки, легенди, оповідання, давньоруські билини. В умовах постійних тривог, викликаних навалами загарбників, з’являються думи “Маруся Богуславка”, “Козак Голота”.

Але серед українського епосу були думи, які розповідали про родинні відносини: між родителями й дітьми, братами й сестрами: “Бідна вдова й три сини”, “У неділю рано раночком…”, “Проводи козака”. Вони мали неабияку популярність серед слухачів і виконавців.

Балади – лисичанські добутки з яскравим сюжетом, які мають трагічну або фантастичну розв’язку. Вони були джерелом художньої літератури, з якого черпали мотиви й настрої Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. Мотиви були різні: туга за улюбленим, убитий на війні козак, почуття дівчини, зле чарівництво й прокльони свекрухи на адресу молодої невістки, зрада й помста. Українські балади-пісні відображають світогляд і подання різних поколінь, їхній зв’язок із природою. Персонажі балад представлені символами. Син, якого прокляла мати, стає яструбом, невістка, що зненавиділа свекруха, – тополею. Дівчина може перетворитися в пташку, а козацька смерть представляється в інших образах: образ ясного сокола, сизого голуба, сивої зозулі. Зустрічаються в баладах казкові мотиви, дуже поширений гіпербола, що передає фізичну силу героїв.

Однією рукою й тисячу татар поклав, А другий – ще три тисячі

Дуже популярною баладою серед українців є Балада “Ой, не ходи, Григорій”, її сюжет переказувався різними поетами, серед яких була Ліна Костенко, Михайло Старицький.

Скільки б не пройшло сторіч, балади й думи не перестануть цікавити нас. Кожний зможе знайти в них щось цікаве. Збирачі фольклору й дотепер мандрують по містах і селам, записують цікаві тексти дум, пісень, балад, прислів’їв і приказок. Дуже радує й те, що в наші часи українська сцена, театр, молоді виконавці звертаються до народного епосу, знаходять у ньому щось своє.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Соціально-побутові пісні. Народні думи й балади