Соціальні протиріччя в лірику В. В. Маяковського

Соціальні протиріччя в лірику В. В. Маяковського Початок двадцятих років нашого століття…З історії відомо, що це було пері-ломным часом у житті нашої країни. Перша революція, скинення пануючи, прихід до влади більшовиків. Все це наносило певні зміни на життя населення Росло-Ці. У суспільстві виділилося два основних соціальних шари: богатые й бедные. Був наявним повний контраст між ними

Помпезні палаци й злиденні халупи, розкішні рес-тораны й старі нічліжки й притулки. Як така несправедливість могла залишити поетів байдужими? Не залишився

до неї байдужим і Володимир Володимирович Маяковський. У багатьох своїх добутках він проводить різку грань між “обрезклої жиром” буржуазією й робочим людом, що вічно бідує. Якщо читачеві вдалося прочитати хоча б трохи з робіт Володимира Владимиро-Вича то йому неважко було помітити, що автор насамперед критикує буржуазію

Він намагається всіма способами нанести їй моральний удар. Маяковський відкрито говорить пе-ред багатою публікою досить неприємні слова А якщо сьогодні, мені, грубому гунові, кривлятися перед вами не захочетсяи от я зарегочу й радісно плюну, плюну в особу вам я безцінних слів

розтринькувачів і марнотрат У своїх віршах поет показує, як живуть богатые, яке їх времяпрепровождение Намозоливши від п’ятирічного сидіння зади, міцні як умивальники, живуть і понині – тихіше води. Звили затишні кабінети й спаленки Маяковський іронічно описує вузькість їх інтересів

Від орлів, від влади, ковдр і мереживця голова присяжного повірника кружляється Ледарство, пишність, веселощі, уседозволеність на тлі вбогості, голоду й холоду. Звела вогкість корчею -. неважливий мокрий затишок, сидять потемки робітники, що підмокнув хліб жують. Коли яка-небудь багачка ламає голову, що подарувати на день народження своєї під-руге, для простої людини кращий подарунок – що-небудь із їжі. Я багато дарував цукерок так букетів, але більше всіх дорогих дарунків я пам’ятаю моркву дорогоцінна цю й підлога – поліна березових дров. Столи багатіїв ломляться від делікатесів, у бідняка ж порию немає навіть щіпки солі й не на що купити необхідне

Іди, дружина, продай піджак, купи пшона. Маяковський у своїх добутках засуджує все те, до чого причетні люди з достат-кому. Найбільше невдоволень у нього викликала імперіалістична Війна. Адже на ній гинули мільйони безвинних людей. Вони гинули нізащо, тому що були просто “пішаками” у руках “королів” глав держав

ЧиЗнаєте ви, бездарні, багато хто, що думають нажраться краще як, може бути зараз бомбою нош видерло в Петрова поручика? Напевно, автор найбільше обурювало те, що на цих безвинних смертях багато хто наживалися. Як відомо в будь-яку війну вкладають гроші, причому дуже більші. Наживаються ж на поставках зброї, продовольства, медикаментів, обмундирування, хоча часто все це поставлялося недоброякісним

Вам, що проживає за оргією оргію, що має ванну й теплий клозет! Як вам не соромно про представлені до Георгія Вичитувати зі стовпців газет?! У своїх роботах поет підкреслює те, що не, хто у влади, завжди грали на доверчи-вости народу. Людям обіцяли землю. Вони неї одержали?

– Немає. Їм обіцяли виконання законів. Закони виконувалися?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Соціальні протиріччя в лірику В. В. Маяковського