Смішне і страшне в оповіданні А. Чехова “Хамелеон”

Смішне починається в цій розповіді із самого початку: серед літа, у спеці, поліцейський наглядач Очумєлов крокус містом у шинелі, за ним – городовий із решетом конфіскованого агрусу. Все це викликає у читача зримі образи: спека, безлюдне місто, порожні магазини, двері яких схожі на голодні пащі. Пожвавлення настає тільки з появою ще однієї дійової особи – майстра Хрюкіна у ситцевій накрохмаленій сорочці та розстебнутому жилеті. Одяг одразу ж розповідає про своїх власників – шинель, надіта у спеку, дешева ситцева сорочка, але накрохмалена,

щоб “показати” себе.

Хрюкіна вкусив пес і він радіє можливості отримати з невідомого господаря компенсацію. Особливий гумористичний ефект викликають суперечності, у словах Хрюкіна: то він стверджує, що “зараз всі рівні”, але одразу ж із загрозою в голосі повідомляє: “в мене у самого брат у жандармах”.

Те, що відбувається на площі, є випробуванням для Очумслова: потрібно ухвалити рішення, як бути із псом, який укусив Хрюкіна. Але Очумєлов до такого “іспиту” не готовий, адже все залежить від того, чий це пес. Від цього залежать і його слова, і навіть відчуття: то йому жарко, то холодно.

Чехов сатирично підкреслює це в епізоді з шинеллю: саме від надягання або зняття шинелі залежить зміна настрою і зразка поведінки Очумєлова.

Хамелеон Очумєлов постає перед читачем в усій своїй непривабливості та ницості, істотою, що повністю залежить від обставин і не має власної думки. То він грізно кричить на пса, але ситуація різко змінюється, коли Очумєлов дізнається, хто є господарем пса. Дізнавшись, що Хрюкіна вкусив генеральський пес, Очумєлов на очах у всіх зменшується, стає нижче зростом, а на обличчі його розпливається запобіглива усмішка. І читачеві стає вже навіть не смішно, а страшно. Очумєлов зумів “отримати перемогу”, “викрутитися”, підлаштуаа-тися під ситуацію і вже натовп сміється над постраждалим Хрюкіним, який ще й виявився винним. Але ніхто з натовпу не дивується з поведінки представника влади – хамелеона. Саме те, що пануюча зрада, брехливість, лукавство нікого не дивує і є найстрашнішим.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Смішне і страшне в оповіданні А. Чехова “Хамелеон”