“Сміливість – це успадкована риса, чи її можна виховати?”

Сміливість може виявитися дуже доречною у багатьох життєвих ситуаціях. Ні для кого не є секретом той факт, що людині характерний страх. Ось тільки сучасні люди стали боятися занадто багато чого. Цілком природно боятися безпосередньої небезпеки, яка стоїть у тебе перед очима, але боятися чогось гіпотетичного, неочевидного і такого, що може не статися, аж ніяк не потрібно. Більш того, іноді потрібно проявити сміливість. Втім, вона далеко не всім підвладна. У житті існує багато видатних людей, і багато хто з них увійшли в історію завдяки своїм сміливим

і відважним вчинків.

Так що ж таке сміливість і як спочатку несміливій людині перетворитися на сміливу? Бути може, сміливість є успадкованою рисою людини і її просто неможливо виховати у того, хто не має такої схильності? Насправді, сучасна наука не встановила безпосереднього зв’язку між сміливістю і рисами, які можна успадкувати. Єдине, що відомо в цьому плані, це те, що деякі люди геть позбавлені страху. Але це є, швидше, їх проблемою, а не перевагою. Базуючись на цьому, думаю, що сміливість можна цілком вважати якістю, яку можна виховати.

Як же виховати в собі сміливість? Як мені здається, першим

ділом слід провести з самим собою певну психологічну роботу. Потрібно представити у власному розумі ситуації, коли тобі може знадобиться проявити сміливість. Наприклад, детально уявити, ніби ти йдеш по вулиці і бачиш, як когось б’ють або аналогічну ситуацію. Смілива людина в такому випадку завжди прийде на допомогу, боягузлива ж швидше сховається, щоб не постраждати. Важливо розуміти, що прояв сміливості далеко не завжди тягне за собою якісь проблеми. Якщо ти людина сильна фізично і можеш постояти за себе, ти напевно зможеш захистити і когось іншого. Нерідко ми можемо чути про героїчні подвиги окремих людей – вони кидаються у вогонь або воду, щоб врятувати тих, хто там опинився. Це теж є проявом сміливості, але дуже ризикованим. Що ж до звичайних побутових ситуацій, які нібито вимагають сміливості, то я їх навіть не згадую, адже тут потрібна не сміливість, а просто адекватне ставлення до життя.

Я вважаю, що головне у вихованні сміливості полягає в необхідності провести з собою психологічну роботу і подумки підготувати себе до сміливих вчинків. Що ж до спадковості сміливості, я допускаю, що генетичний код, який передається від батьків дітям, містить щось щодо сміливості, але науково це не доведено, отже, говорити про це не має сенсу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Сміливість – це успадкована риса, чи її можна виховати?”