Слово – найдорожчий скарб народу (за віршем М. Рильського “Мова”)

Понад три тисячі мов існує на світі, але для кожного народу найближчою і найдорожчою є його рідна мова. Мова – це душа народу, найбільший і найдорожчий його скарб. Ще у сповиточку рідну мову дитина чує від матері, нею перші ніжні слова ласки промовляє. Мова єднає між собою різні покоління людей, вона передається як заповіт, як найдорожча спадщина.
Слово рідне! Мабуть, не було жодного видатного поета чи письменника, який би від усього серця не висловив любові до рідної мови, не покладав на неї найбільших надій, бо долю свого народу бачив у майбутньому

нерозривно від долі рідної мови.
Не став винятком у цьому плані і відомий український поет М. Рильський. Вірш “Мова” він написав 1956 року. Поезія ця сповнена глибоких патріотичних почуттів. А які прекрасні, зворушливі слова, образні порівняння знаходить поет, щоб змалювати красу рідної мови! Він порівнює мову з виноградною лозою, із чистою сльозою, закликаючи нас дбайливо ставитись до своєї мови, турбуватися про її чистоту і красу.
Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно і нестанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде… Мову він порівнює з прекрасним садом і закликає
нас не лінуватися “доглядать свій сад”. Мови треба вчитися в народу, де “кожне слово – це перлина, це праця, це натхнення, це людина”. Але не треба боятися заглядати у словники Грінченка й Даля, у яких, як достиглий овоч, зібрані мовні скарби.
Прекрасна, неповторна, мелодійна українська мова. А для нас, українців, вона єдина й безцінна. Живи, цвіти, сяй нам у віках, рідна мово!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Слово – найдорожчий скарб народу (за віршем М. Рильського “Мова”)