Слово й справа Базарова

“Батьки й діти” – яскравий зразок соціально-психологічного роману, у якому суспільні колізії сполучаються з любовною інтригою. Випливаючи життєвій правді, Тургенєв головна увага в цьому добутку приділяє колізіям, рас – 1фивающим соціальну проблематику; любовна інтрига як би відсувається на другий план. Вона настільки компактна й стисла по обидва боки суспільними колізіями, що укладається в п’яти главах (з XІV по XVІІІ), хоча роль її для характеристики головного героя від цього не зменшується.

“Батьки й діти” складаються

з 28 глав; зав’язка інтриги (Базарів – Одинцова) у ньому відбувається тільки в XІV главі (у жодному з романів Тургенєва немає такої запізнілої зав’язки інтриги). Зав’язці взаємин Базарова з Одинцовій передує ряд колізій, дуже важливих для з’ясування характеру Базарова: зіткнення героя з його головним антагоністом Павлом Петровичем Кірсановим, із Ситниковим і Кукшиной. Віднесення інтриги до середини роману, очевидно, варто пояснити тим, що Тургенєв у процесі творчості відчув необхідність сильних суспільних і ідейних конфліктів, що дозволяють розкрити в Базарове справжні риси типового шестидесятника

Розвиток

дії у романі “Батьки й діти” зрідка переривається авторськими відступами й описами природи. У порівнянні з іншими романами Тургенєва “Батьки й діти” значніше бідніше пейзажами й ліричними відступами

Без перебільшення можна сказати, що головним композиційним засобом розкриття характеру Базарова, його політичних і філософських поглядів служить діалог. Діалоги Базарова з Павлом Петровичем, з Аркадієм, із Ситниковим і Кукшиной, з Одинцовій характеризують героя більш повно й всебічно, чим інші його вчинки, які часом не випливають із самої сутності характеру й не обумовлені нею. Діалоги у романі “Батьки й діти” – це насамперед жагучі суперечки на політичні й філософські теми. На відміну від своїх супротивників Базарів у суперечці короткий, лапідарний. Він переконує, убиває супротивника не довгими міркуваннями й філософськими тирадами, а лаконічними, змістовними репліками, влучними, надзвичайно ємними, до місця сказаними афоризмами. Базарів не прагне говорити красиво. Однак майже із всіх суперечок він виходить переможцем, тому що його репліки, як би мимохідь загублені в суперечці, сповнені глибокого змісту й свідчать про колосальну начитаність героя, про знання їм життя, про спритність і дотепність. Репліки Базарова можна розгорнути в целую систему поглядів.

Наприклад, слова: “Мужик наш радий самого себе обкрасти, щоб тільки напитися дурману в шинку” або “Народ думає, що коли грім гримить, це Ілля-Пророк у колісниці по небу роз’їжджає” – яскраво виражають просвітительську програму “Сучасника”, сформульовану в статтях Чернишевського й Добролюбова наприкінці 50-х років…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Слово й справа Базарова