Скорочено “Звіробій, або Перша стежка війни” Купера

Здолавши ледь прохідну лісову хащу, двоє молодих людей вийшли до берега сліпуче сяючого гірського озера. Перший з подорожан – рослий силач і хвалько Гарри Марч, – помітивши замилування свого товариша, сказав, що в порівнянні з Великими озерами Канади це, мол, так, озерце. Але для вирослі в лісах Натти Бампо, прозваного Звіробоя, величезне водне дзеркало виявляло небачене видовище. Любуватися, однак, часу не було. Особливо Гарри Марчу (по влучному прізвиську колоністів – Непосиді), Його, як сподівався велетень, чекає не дочекається красуня Джудит – дочка давним-давно, що оселився на озері Томаса Хаттера.

Відшукавши приховану пірогу, приятелі незабаром досягли “замка” – побудованого на вбиті на мілководдя палях житла пустельника Тома. Будинок пустував. По припущенню Гарри, старий з дочками відправився на полювання. Молоді люди пливуть на них пошуки

Спочатку вони зауважують осматривающего капкани Хаттера й тільки потім прекрасно замаскований “ковчег” – більшу плоскодонну баржу. Про начавшейся між англійцями й французами війні Том уже одержав звістку, але те, що воїни дружнього французам індійського плем’я мингов бродять на околицях озера, він ще не знає. За допомогою знову прибулих він квапиться вивести “ковчег” на відкриту воду. Безпосередня небезпека минула, але на березі озера заховані два пироги –

Хаттер, Гарри й Звіробій не без підстави припускають, що індіанці незабаром відшукають їх. Тому – під прикриттям ночі – вирішено опанувати пирогами

Гарри доглядає за Джудит, але дівчині він не подобається. У темряві чоловіка відправляються в небезпечне плавання. Підприємство вдається – пироги захоплені. Гарри з Хаттером вирішуються напасти на покинуте чоловіками індійське стійбище

Знаючи, що на таку мерзенність Звіробій не погодиться, його відсилають. Авантюристи, однак же, прорахувалися – жінки підняли лемент, і колишні неподалік воїни встигли на допомогу. Невдачливі мисливці за скальпами самі попадають вплен.

Прокинувшись на світанку, Звіробій бачить, що залишена їм пирога наближається до берега. Мисливець пускається в погоню. Коли до човна – і до землі – залишилося зовсім небагато, з кущів лунає постріл

Індіанець. Звіробій вистрибує на берег і ховається за дерево. Він пропонує індіанцеві мир – той погоджується. Але, заволодівши пірогою й збираючись відплисти, парубок зауважує, що воїн у нього прицілився

Звіробій миттєво направляє рушниця в, що ховається за кущами супротивника – два постріли злилися в один. Юнак не постраждав – ірокезький воїн смертельно поранений. Умираючи, індіанець називає мисливця Соколиним Оком. Звіробій вертається в “замок”. Від дочок Тома він не приховує, у яку серйозну переробку потрапив їх батько

Але й обнадіює: сьогодні ввечері, на заході, у нього призначена зустріч із делаварским воїном Чингачгуком – вони що-небудь так придумають. Тим більше що Великий Змій – так з делаварского переводиться Чингачгук – з’явився сюди за викраденою в нього нареченою. Усі переходять на “ковчег”, і, лавіруючи цілий день, щоб утруднити ворожих воїнів, точно на заході Звіробій підводить баржу до призначеного місця – з невисокої скелі на судно зстрибує індіанець. На березі з’являються переслідувачі, але пізно – ковчег уже поза досяжністю. Порадившись, Звіробій із Чингачгуком радять сестрам викупити бранців

Дівчини без коливання пропонують кращі свої вбрання – але чи вистачить цього? Небагато подумавши, Джудит вирішує розкрити заповітна скриня батька. Серед дорогих платтів і різної дивини знаходять мистецьки виточені шахові фігурки. Ні Джудит, ні Звіробоя не знають, що це таке, але лучники, осідлані коні, а особливо слони вражають уяву

Індіанці, ЩоЗ’явилися для переговорів, попросту зачаровані. Для пристойності ледве поторгувавшись, вони з радістю обмінюють бранців на двох дивовижних звірів – шахових слонів. І звільнені й визволителі вирішують: “замок” – місце ненадійне

“Ковчег” – безпечніше. Усі перебираються на баржу й відпливають. Уночі Чингачгук зі Звіробоєм пробираються у ворожий табір – за Уа-Та-Уа, нареченою Великого Змія. Дівчину стережуть. На щастя, один з вождів мингов наказує бабі-охоронниці принести води

Та, захопивши юну делаварку, відправляється до джерела. Звіробій нападає на бабу, затискає їй рот – Чингачгук з Уа-Та-Уа біжать до піроги. Гуронке вдається видати пронизливий крик – Звіробій отшвыривает бабу й пускається навтьоки.

У самої води один з індіанців наздоганяє Звіробоя. Зав’язується боротьба. Підбігають ще кілька воїнів – Соколине Око в полоні. Хаттера й Непосиду не хвилює доля Звіробоя. Джудит – інше діло

Всю тривожну ніч вона – разом з молодшою сестрою Хетти – проводить у човні, сподіваючись довідатися, що чекає мисливця, що сподобався їй. Хаттер і Непосида направляють “ковчег” до “замка”; їм здається – він не захоплений. Чингачгук застерігає, нагадуючи про підступництво мингов, – його не слухають. Безтурботна парочка, побачивши недоторкані запори, без побоювання заходить у будинок. Тріск, гуркіт, прокльони – боротьба не на життя, а на смерть. Із дверей, обліплений розлютованими воїнами, вивалюється Гарри Марч.

Завдяки величезній фізичній силі він було розметав численних супротивників, але спритно кинуті мотузки обплутують велетня й валять його на поміст. Марч не здається, скачується у воду й за допомогою Уа-Та-Уа забирається на керовану Чингачгуком баржу. Гуронские воїни не зважуються на переслідування в невигідні для себе умовах і залишають “замок”. Сестри першими виявляються на місці недавньої сутички. Джудит і Хетти чують болісний стогін, вони відкривають ставні й виявляють оскальпованого батька

До того ж смертельний удар, що одержав, ножем. Зворушливе прощання – Томас Хаттер устигає відкрити дівчинам, що він не батько їм, і вмирає. На наступний вечір – на диво рятуються на “ковчегу” – вони бачать прямуючого до них Звіробоя. Юнак як парламентер відпущений під слово честі зі свідомо неприйнятними умовами. Але, чим би не завершилися переговори, завтра вже йому слід вернутися кврагам.

И як би не закінчилася взята їм на себе місія, хороброго, цілком ймовірно, не чекає нічого гарного. Джудит намагається відговорити мисливця від безрозсудного повернення – Звіробій переконує дівчину в неможливості для нього порушити свою обіцянку. Після повернення гуроны, цінуючи відвагу й чесність Соколиного Ока, пропонують йому женитися на вдові вбитого їм індіанця. Перспектива виявитися чоловіком обтяженої численним потомством і вкрай сварливої “матрони” лякає Звіробоя більше, ніж смерть і самі витончені катування, – він відмовляється. Розлютований брат відкинутої жінки запускає в мисливця томагавк, той ухиляється, перехоплює зброю й відповідний кидок убиває напавшего.

Звіробоя прив’язують до дерева й, прагнучи залякати, метають ножі, томагавки, стріляють із рушниць – так, щоб не нанести серйозних ран. Мисливець не тільки не відвертає голову, але й не закриває око. Це приводить гуронов у сказ – вони розкладають багаття. З’являється Хетти – неї вважають недоумкуватої й дозволяють ходити всюди.

Вона ціпком розшпурює палаючий хмиз. Індіанці відводять дівчину убік, збираючись продовжити катування, але втручається Чингачгук. Він вискакує із заростей, із блискавичною швидкістю перетинає галявину, розріже мотузки й передає Звіробою рушниця. Замішання. Однак ворогів сизбытком.

Друзі неминуче повинні загинути, але… Важка, ритмічна хода солдатських ніг, барабанний дріб, відрізані гуроны в паніці мечуться по піщаній косі, штикова атака – майже все чоловіки й жінки знаходять смерть. У числі поранених – Хетти: очманіла куля потрапила в дівчину. Рана важка, і хоч Хетти мужньо переносить страждання, дивуючи військового доктори, – життя її вгасає. Джудит плаче поруч сестри – Друзі прощаються з умираючої. Хетти ховають на дні озера

Після похорону сестри осиротіла Джудит усамітнюється зі Звіробоєм. Прямодушний мисливець їй дуже подобається, але все достаточно відверті її натяки він дотепер залишав без уваги. Тепер, розуміючи, – зараз або ніколи – Джудит, переборовши соромливість, пропонує Звіробою взяти її в дружин. Мисливець мовчить і, намагаючись не скривдити дівчину, відповідає їй, що шлюб без взаємної любові навряд чи буде вдалим

Почуття його, однак, суперечливіше й складніше, ніж висловлені вголос. Джудит притягає мисливця, але й відштовхує його: чимсь глибинним. І не в чи незрозумілі словах умираючої Хетти укладена розгадка: “Я почуваю, Звіробій, хоча не можу сказати чому, що ви і я розстаємося не назавжди.

Це дивне почуття. Я ніколи не випробовувала його колись…”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Скорочено “Звіробій, або Перша стежка війни” Купера

Categories: Скорочені твори

Links