Скорочено “Злочин і кара” Достоєвського

Роман “Злочин і кара”, короткий зміст якого тут наведено, Ф. М. Достоєвський написав у 60-х роках 19-го сторіччя. З тих пір пройшло багато років, а у читачів він як і раніше викликає пекучий інтерес. Події, описані в ньому, актуальні і в наш час.

Родіон Раскольников – колишній студент, що живе на горищі одного старого будинку. Грошей у нього немає, господині вдома він за все повинен. Одягнений він кепсько. У таких лахмітті посоромився б вийти на вулицю навіть бродяга. У даний час живе тим, що закладає свої нечисленні цінні речі старухе-процентщице. Настав день, коли йому довелося віднести їй своє останнє скарб. Родіон задумує вбити стару.

По дорозі до неї він розмірковує про те, як було б добре позбавити світ від цієї “старої і злий вдовиці”. Заклавши свої срібні годинник, колишній студент йде додому, а по дорозі заходить до шинку, де знайомиться з Мармеладова, спившимся чиновником. Той розповідає Родіону про свою гірку життя, про те, що його дружина Катерина Іванівна змушує його дочку Соню піти на панель, щоб впоратися з убогістю. З опису умов життя і зовнішності головного героя починається роман “Злочин і кара”. Зміст його коротко наведено в цій статті.

Знайомство з Мармеладовим справляє на Раскольникова велике враження. Особливо його вразила історія Сонечки, яка змушена стати повією, щоб врятувати себе і свою сім’ю від злиднів.

На ранок він отримує листа від своєї матері, в якому вона пише про свій приїзд до нього з його сестрою Дуней, яка зібралася заміж. У женихи їй вишукався хтось Лужина – людина розважливий і брехливий. Мати Родіона сподівається на те, що наречений дочки дасть кошти для відновлення в навчанні її сина. Розмірковуючи про жертви Сонечки і Дуні, Родіон ще більше зміцнюється в своєму бажанні вбити стару лихварки, щоб позбавити цей світ від такого мерзенного людини, яка наживається на нещасті інших людей. Настав день, коли він виконує задумане.

Однак все пішло не так, як він очікував. Коли він зарубав сокирою стару, в квартиру повернулася її сестра Лізавета. Щоб позбутися від свідка, Раскольников вбиває і її. Потім він краде цінні речі з квартири вбитих і ховається з місця злочину. Украдене він ховає і не вирішується ним скористатися. Ланцюжок обставин, що призвели головного героя до думки про злодіяння, легко простежується в романі “Злочин і кара”. Короткий зміст не дозволяє передати всі подробиці даного злочину.

Після скоєного вбивства Раскольников відчуває себе хворим і розбитим. Від оточуючих його людей не сховалося його гарячковий стан.

Йому починає здаватися, що всі навколо знають про його страшної таємниці. Родіон йде до слідчого Порфирія Петровича потім, щоб нібито дізнатися долю його цінних речей, закладених у старої. Насправді він сподівається відвести підозру від себе. Досвідчений слідчий швидко здогадується про те, що перед ним зараз вбивця бабусь, але довести нічого не може. Осмислення головним героєм свого жахливого вчинку барвисто передано автором у романі “Злочин і кара”. Короткий зміст не дозволяє повністю передати терзання і душевні муки Родіона Раскольникова.

Блукаючи по Петербургу, наш герой розмірковує про те, чи правильно він зробив, що скоїв вбивство. У цей час на проїжджій дорозі відбувається трагедія – карета переїжджає людини, яка отримує страшні травми. Ним виявляється Мармеладов. Родіон поспішає на допомогу і віддає свої останні гроші на доктора для спившегося чиновника. Однак це вже не може допомогти Мармеладову, і незабаром він помирає. У будинку колишнього чиновника він знайомиться з його дочкою Сонечкою і дружиною Катериною Іванівною. Занепад моральних і сімейних цінностей простежується в романі “Злочин і кара”, герої якого відкинуті суспільством. Знайомство головного героя з Сонею – це надія його на світле майбутнє, на розуміння з її боку і примирення його з оточуючими людьми.

Родіон відчуває себе самотнім серед людей. Його душа жадає розуміння. У надії на це він зближується з Сонечко Мармеладової. Йому здається, що саме вона, злочинний, як і він, закон і потоптав моральні людські принципи, здатна його зрозуміти. Раскольников зізнається їй у вбивстві бабусь. Соня запевняє його в тому, що йому необхідно здатися і понести покарання в спокутування цього тяжкого гріха. Адже в даному вбивстві зізнався невинна людина – маляр Миколка. Однак молодий чоловік не згоден з нею. Він сподівається ще “поборотися”.

Прийшовши до себе додому, він знаходить там Порфирія Петровича, який прийшов, щоб переконати злочинця з’явитися в поліцію з повинною. Перш ніж піти на це, Родіон прощається з рідними і Сонечкою. У поліції він робить офіційну заяву. Раскольникова відправляють на каторгу до Сибіру. Соня селиться поряд з ним. Поступово вбивця переконується в тому, що злочин – великий гріх, і його потрібно спокутувати. Родіон бере в руки Євангеліє.

Цим епізодом закінчує автор роман “Злочин і кара”. Короткий зміст твору не може передати всю глибину і значимість відбуваються в ньому подій. Тому варто прочитати його в оригіналі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Скорочено “Злочин і кара” Достоєвського

Categories: Скорочені твори

Links