Скорочено ЖАРТІВЛИВІ КОЛОМИЙКИ – КОЛОМИЙКИ

Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці,

Посіяв я файку жита, а цибух пшениці.

На причіпку молотив, у запічку віяв,

Під припічком наорав, пшениці насіяв.

Ой Іван-подолян ходив з посторонком,

Вперезався комишем, підпирався ворком.

Тримав став на печі, черпав воду саком,

Ловив рибу грабельками, стріляв птахи маком.

Ой ішов я з вечорниць та попід городи,

Замотався в гарбузи та й наробив шкоди.

Як зачали старі баби кочергами гнати,

То я мусив гачі дерти, гарбузи латати.

Утікав я од Параски через перелазки,

Якась

біда ударила по штанах три разки.

А я кричу: – Гвалту, люди, чого біда хоче? –

А по мені четвертий раз: – Не ходи поночі!

Як ішов я через село, курка мене вздріла,

Якби не та паличенька, була б мене з’їла.

Закувала зозулидя та й сіла на ганок,

Ішов Іван від Марії, загубив топанок.

Я гадала, що то сито, а то обичайка,

Я гадала, що то хлопець, а то величайка.

Ой скрипочка би не грала, якби не той смичок,

Не була би жінка бита, якби не язичок.

Та журюся, хлоп молодий, що ми жона схудне:

Доки зварить дещо їсти, то уже полуднє.

Ой нікому так не добре, як мені самому:

Чужі

жони їдять сіно, а моя солому.

Ой Юрику молоденький, щось в коморі шкребче,

Біжи, біжи виганяти – кіт молоко хлебче.

Ой мала я миленького, ой мала я, мала,

Поставила на ворота, та й ворона вкрала.

Ой мала я хлопця, ой хлопця Андруха,

Посадила над водою, та й украла муха.

У зеленій полонині паса баран чорний,

Не такий ти, хлопче, гарний, як дуже говорний.

Роботящий легінище, нема що казати:

До Півночі за дівками, до полудня – свати.

Егей, файна дівка, файна, шкода, що лінива:

Штири днини горшки мокли, а п’ятої мила.

Когут піє, когут піє, а курка кокоче,

Стара мама блюда миє, бо дочка не хоче.

Є у мене файний легінь, ім’я йому Митер,

Лінується до ня прийти один кілометер.

Такий у ня, мамко, любко, що вміє гуляти,

А не вміє коло плота кілок затесати.

Ой Олена прибілена красно ся вбувала,

Коровиці не доїла – хвоста ся бояла.

Та чотири легіники сіно обертали,

Миша в сіні шелеснула – вони повтікали.

Ой скажіте, добрі люди, чим Андрій хворіє:

На роботі – замерзає, коло миски – пріє.

Коломийки заспіваймо, хай почують всюди,

Най з ледаря і п’яниці посміються люди.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Скорочено ЖАРТІВЛИВІ КОЛОМИЙКИ – КОЛОМИЙКИ