Скорочено “Що записано в книгу життя” Коцюбинського

Після хвороби онуки бабу переселили з печі у куток між дверима і мисником. Ніхто не зважав на бабу, яка була хвора і вже не ходила. Невістка, діти, син і навіть сама баба були в очікувані її смерті. Але смерть не приходила і це досаджувало все сімейство, адже це був зайвий рот. А харчів завжди не вистачало.

Баба кожен вечір питала у голос, чому за нею не приходить смерть і ці слова дратували невістку. Маленькі діти стрибали по бабі, дивилися на її старе тіло і хотіли побачити як з баби вилетить дух. У баби була лише одна розрада, коли курка забігала

до хати і вона годувала її кришками хліба, що сипалися на неї, коли хтось нарізав хліб.

Одного разу баба покликала сина і попросила відвести її у гай і залишити там. Була зима і вона має швидко замерзнути. Син насварив її, і як завжди у розмові називав її бабою, а не мамою. Наступного дня у роботі він постійно згадував слова матері і повернувся додому раніш ніж завжди. Він спитав у баби чи вона ще хоче до гаю і та підтвердила. Всі почали споряджати бабу, навіть невістка пустила сльозу.

Син положив бабу на сани і відвіз до гаю. Дорогою вони вперше за довгий час поговорили, згадала баба молодість. Коли прибули

на місце, син положив бабу на сніг, поклав у руки свічку і накрив веретою, яку просила забрати назад невістка. Син назвав бабу мамою і попросив пробачення за все. Баба простила і на останок попросила не різати курки, так як вона почне нестися. Син сів на сани і поїхав додому.

Дорогою він згадав як у дитинстві двічі був щасливим. Перший раз, коли мати одягла йому нову сорочку і дала великого пирога зі сливами, якого він одразу з’їв. Другий раз, коли помер батько і він перший раз насправді наївся. Далі він їхав і уявив, як будуть відбувати смерть матері, якщо вона помре вдома по-християнські. Як всі будуть їсти і згадувати стару добрим словом.

Син не витримав, повернув коняку і поїхав назад, по бабу…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Скорочено “Що записано в книгу життя” Коцюбинського