Скорочено роману Тесс із роду д’ербервиллей Гарди Т

Глуха англійська провінція кінця минулого століття. У долині Блекмор (або Блекмур) живе сімейство возія Джека Дарбейфилда. Один раз травневим вечором глава сімейства зустрічає священика, що, відповідаючи на вітання, називає його “сером Джоном”. Джек здивований, а священик пояснює: Дарбейфилд є прямим нащадком лицарської сім’ї д’ербервиллей, що веде свій рід від сера Пегана д’ербервилля, “що приїхав з Нормандії з Вільгельмом Завойовником”. На жаль, рід давно згас, замків і маєтків у нього не залишилося, зате в сусіднім селі Кингсбир-Суб-Гринхилл є безліч фамільних склепів.

Ошелешений Дарбейфилд вірить священикові. Незвичний до важкої роботи, він з легкістю починає наслідувати манер знаті й більшу частину часу проводить вкабаках. Дружина його, обтяжена численними малолітніми дітьми, теж не ладь вирватися з будинку й пропустити чарочка^-іншу. Опорою сім’ї й молодших дітей, по суті, виявляється старша дочка Тесс. Підпилий батько не в змозі везти на ярмарок вулики, і Тесс разом з молодшим братом ще до світанку пускаються в шлях.

По дорозі вони ненавмисно засипають, і на їхній візок налітає поштова двуколка. Гостра голобля встромлюється в груди коня, і та падає мертвої. Після втрати коня справи сім’ї різко погіршуються Зненацька миссис Дарбейфилд довідається, що неподалік живе багата миссис д’ербервилль, і їй відразу

спадає на думку, що ця леді – їхня родичка, а виходить, до неї можна відіслати Тесс, щоб та розповіла про їхнє споріднення й попросила допомоги.

Тесс претит роль бідної родички, однак, усвідомлюючи себе винної в загибелі коня, вона підкоряється бажанню матері. На ділі ж миссис д’ербервилль їм зовсім не родичка. Просто її покійний чоловік, будучи дуже багатою людиною, вирішив приєднати до свого плебейського прізвища Стік більше аристократичну. У маєток Тесс зустрічає фатоватого парубка – Алека, сина миссис д’ербервилль. Розглянувши незвичайну для сільської дівчини красу Тесс, Алек вирішує приударить за нею.

Переконавши її, що мати його хвора й тому не може прийняти неї, він цілий день гуляє з нею по своїх володіннях Будинку дівчина розповідає про всім батькам, і ті вирішують, що їхній родич закохався в Тесс і хоче на ній женитися. Дівчина намагається їх переконати, але безуспішно. Тим більше що через кілька днів приходить лист, у якому миссис д’ербервилль повідомляє про своє бажання доручити Тесс доглядати за пташником.

Тесс не хоче залишати рідний будинок, тим більше що містер Алек вселяє їй страх. Але, памятуя про свою провину перед сім’єю, вона погоджується прийняти це речення. У перший же день Алек заграє з нею, і їй коштує праці ухилятися від його поцілунків. Бажаючи роздобути дівчину, він міняє тактику: тепер він щодня приходить до неї на пташиний двір і дружески бовтає з нею, розповідає про звички своєї матері, і поступово Тесс перестає його цуратися Суботніми вечорами робітниці звичайно відправляються в сусіднє містечко потанцювати.

Тесс теж починає ходити на танці. У зворотну дорогу вона завжди шукає собі попутниць серед своїх товарок. Якось раз вона випадково виявляється в компанії підпилих дівиць, що були коханок Алека, які злобливо допадаються на неї, обвинувачуючи в співжитті з молодим д’ер-бервиллем.

Раптово з’явився Алек пропонує Тесс відвезти її від розлютованих жінок Обманом він затягає її в ліс і там обесчещивает. Через кілька місяців Тесс тайкома залишає маєток – вона більше не може терпіти любов молодого д’ербервилля. Алек намагається повернути її, але всі угоди й обіцянки його даремні. Удома батьки спочатку обурюються її вчинком, нарікають їй, що вона не зуміла змусити родича женитися на ній, але незабаром заспокоюються.

“Не ми перші, не ми останні”, – філософськи зауважує матір дівчини. Наприкінці літа разом з іншими поденниками Тесс працює в поле. Під час обіду вона, відійшовши убік, годує свого немовляти дитини Незабаром дитина занедужує, і Тесс хоче охрестити його, однак батько не пускає священика в будинок. Тоді дівчина, боячись, що безневинна душа потрапить у пекло, сама, у присутності молодших братів і сестер, робить обряд хрещення.

Незабаром дитина вмирає. За короткий час наївна дівчина перетворюється в серйозну жінку. Тесс прижилася на фермі, хазяї й інші дівчини-доильщици непогано ставляться до неї. Також на фермі працює якийсь містер енджел Клер, молодший син священика, що вирішив на практиці вивчити всі галузі фермерського господарства, щоб потім відправитися в колонії або ж орендувати ферму на батьківщині. Це скромний, утворений парубок, що любить музику й тонко почуває природу Помітивши новеньку робітницю, Клер зненацька виявляє, що та дивно гарно собою, і руху її душі дивно співзвучні його власній душі.

Незабаром молоді люди починають зустрічатися постійно. Один раз Тесс випадково підслухує розмова своїх товарок – Мерион, Ретти й Изз. Дівчини зізнаються один одному в любові до молодого містера Клеру й скаржаться, що він ні на кого з них навіть дивитися не хоче, тому що око не спускає з Тесс Дарбейфилд. Після цього Тесс починає мучитися питанням – чи має вона право на серце енджела Клера?

Однак життя все розставляє по своїх місцях: Клер закохується в неї, а вона – внего. енджел спеціально їде додому повідомити батьків про своє рішення женитися на простій селянці, щоб знайти в її особі не тільки вірну дружину, але й надійну помічницю на вибраному ним життєвому поприщі. Батько парубка, суворий англіканський священик, не схвалює ні планів, ні вибору молодшого сина, з якого він, як і з його старших братів, хотів зробити священика. Однак він не збирається й противитися йому, і Клер вертається на ферму із твердим наміром женитися на Тесс.

Дівчина довгий час не приймає його речення, але потім погоджується. При цьому вона увесь час поривається розповісти йому про своє минуле, але закоханий не хоче неї слухати. Тесс і Клер повінчані, вони відправляються на млин, щоб провести там медяний місяць. Не витримавши, Тесс у перший же день розповідає чоловікові про нещастя, що приключилося з нею впрошлом. Клер вражений: не маючи сил засуджувати дівчину, він проте не може й простити її.

У результаті він вирішує розстатися з нею, поклавшись на те, що згодом усе як-небудь утвориться. Він заявляє Тесс, що поїде в Бразилію й, бути може, випише її до себе – якщо зуміє все забути. Залишивши дружині небагато грошей, він просить її у випадку потреби звертатися до його батька. Повернувшись додому, Тесс не затримується в рідному будинку. Справи йдуть погано, і вона наймається поденницею на далеку ферму.

Виснажлива робота спонукує неї шукати допомоги в батька Клера. На жаль, вона не застає його будинку, а чекаючи чує розмова братів енджела, у якому ті засуджують учинок молодшого брата. Розстроєна дівчина вертається назад, так і не побачивши з батьком чоловіка. По дорозі вона зустрічає методистского проповідника, у якому довідається свого кривдника Алека д’ербервилля.

Алек також довідається її, і колишня пристрасть спалахує в ньому з новою силою. Д’ербервилль починає переслідувати дівчину, намагається переконати її в тім, що він покаявся й устав на шлях чесноти. З будинку приходить звістка: мати важко хвора, і Тесс негайно відправляється додому, де на її тендітні плечі негайно лягає все господарство, всі домашні проблеми Мати її видужує, але отут раптово вмирає батько.

Тесс у розпачі. Від чоловіка як і раніше немає ніяких звісток, хоча вона вже написала йому не один лист, благаючи дозволити їй приїхати до нього в Бразилію й дозволити їй хоча б просто жити поруч нього. Довідавшись про обрушившихся на сім’ю Тесс нещастях, Алек знаходить дівчину й обіцяє їй подбати про її рідний, віддати в їхнє повне розпорядження будинок його покійної матері, аби тільки Тесс знову повернулася до нього. Не в силах долее дивитися на мучення молодших братів і сестер, Тесс приймає речення Алека.

Тим часом чоловік Тесс, перенесший у Бразилії важку хворобу, вирішує повернутися додому. Із твердим наміром повернутися до Тесс і ніколи більше з нею не розставатися енджел приїжджає додому. Прочитавши останній розпачливий лист дружини, він відправляється шукати її, що виявляється справою досить непростим. Нарешті він знаходить будинок, де живе мати дівчини Та неохоче повідомляє його, що Тесс живе в прилеглому містечку, але адреси її вона не знає. Клер їде в зазначене містечко й незабаром знаходить Тесс – вона оселилася разом з Алеком в одному з пансіонів.

Побачивши чоловіка, Тесс вдається у відчай – він знову з’явився занадто пізно. Вражений енджел іде. Незабаром його наганяє Тесс. Вона говорить, що вбила Алека, тому що не змогла стерпеть його глузувань над чоловіком. Тільки тепер енджел розуміє, як сильно Дружина любить його.

Кілька днів вони скитаются по лісах, насолоджуючись волею й щастям, не думаючи про майбутнє. Але незабаром їх наздоганяють, і поліція веде Тесс. Прощаючись, нещасна просить чоловіка після її смерті взяти в дружин її молодшу сестру Лізу Лу, таку ж гарну, але безневинну дівчину. І от енджел і Ліза Лу, “юна дівчина, напівдитина-напівжінка, жива подоба Тесс, тонше, ніж вона, але з такими ж чудесними очами”, сумно йдуть, взявшись за руки, а над виродливим будинком в’язниці повільно піднімається чорний прапор. Правосуддя свершилось.

“Два мовчазних подорожани схилилися до землі, немов у молитві, і довго залишалися нерухливими Як тільки повернулися до них сили, вони випрямилися, знову узялися за руки й пішли далі”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Скорочено роману Тесс із роду д’ербервиллей Гарди Т

Categories: Твори з української літератури

Links