Скорочено Пригоди Гекльберри Фіна Твена М

Глави 1-8 Оповідання ведеться від першої особи. Гек Фін скаржиться на своє важке існування в приймаках у вдови: курити не можна, ноги на стілець класти не можна. Удова Дуглас і її сестра, стара діва мисс Уотсон, зовсім замучили Гека своїми моралями й молитвами. Один порятунок – Том Сойер з його нескінченними вигадками.

Один раз, відправляючись уночі в печеру на збори зграї розбійників, хлопчиська потягли з кухні вдови Дуглас свічі, а на сплату залишили п’ять центів. На порозі кухні дрімає негр (раб удови Дуглас) Джим. Тім знімає з його капелюх

і підвішує на сучок над головою. Джим розповідає всім околишнім неграм про те, як над ним жартували відьми – чи ледве не об’їхали на ньому навколо світу. А в пятицентовике проробив дірочку й зробив своїм талісманом.

Тім збирає зграю розбійників, погано собі представляючи, кого вони будуть забирати й грабувати, і що, властиво, таке викуп. Місяць діти грали в розбійників, а потім їм набридло, і зграя розпалася. Після канікул Гек починає ходити в школу, вивчається читати й писати. От тільки математика в нього не йде: вивчив тільки до “шістьома сім – тридцять п’ять”. Маленький бурлака поступово

починає звикати до нового життя.

І раптом у місто вертається батько Гека – жорстокий п’яниця. Хлопчик розуміє, що його доля круто зміниться до гіршого. Батько відбере весь стан сина й витратить його на розгульне життя. Суддя Тетчер розуміє страх Гека й нібито здобуває в нього капітал. У Гека тепер немає грошей!

Батько є до Геку, дорікає його в тім, що синок, чи бачите, зазнався, так ще й читати вивчився. Обіцяє бити його нещадно, відбирає оставшиеся кілька доларів, бридко напивається, валандається по вулицях і хуліганить. Хулігана кидають у в’язницю. Новий суддя намагається перевиховати старикана: бере його до себе в будинок, одягає в усі нове, умовляє не пити.

Однак старий утікає з будинку й пропиває всі обновки. П’яниця намагається отсудить у Тетчера гроші сина, однак суд увесь час навмисно відкладають. Бурлака викрадає Гека й відвозить його в дерев’яну халупку на березі ріки. Вільне життя в ріки й у лісі подобалися б Геку, так старий б’є його ціпком – хлопчик весь у фляках. Допившись до білої гарячки, папаша ганяється за сином з ножем.

Гек не виносить цього й умудряється втекти. Він обставляє свою втечу так, щоб люди подумали, що хлопчик убитий невідомими грабіжниками. Гек пливе по ріці до острова Джексона.

На острові хлопчик виявляє сліди ще гарячого багаття. Виявляється, це негр Джим. Він утік від своєї господарки, старої мисс Уотсон, що збиралася продати його в Орлеан.

Не могла встояти проти обіцяної купи грошей – восьмисот доларів. Гек вихований у переконаннях, що негри повинні бути рабами, і не видати випадного – злочин. Однак Джима він клянеться не видавати. Зголоднілий негр жадібно поїдає припаси, захоплені завбачливим Геком у будинку папаши, що звихнувся. Дорослий негр і білий хлопчик ведуть захоплюючі бесіди про марновірства, які вони вважають щирою правдою, про багатство й бідність, про долю й удачу.

Глави 9-14 Джим і Гек знаходять на острові печеру й переселяються в неї. Саме вчасно – починається гроза, потім заливні дощі, які викликають сильну повінь. Ріка піднімається. Плаваючи на човнику, утікачі натикаються на плавучий будинок, що віднесло водою.

А в будинку Джим виявляє мерця, убитого в спину ножем, і прикриває його особа ганчірками – дуже вуж страшне. Гек і не збирається дивитися на небіжчика. У будинку приятелі знайшли багато корисних, на їхню думку, речей, – зокрема, заношені ситцеві плаття.

Так ще й цілих вісім доларів, що зашитих у подкладке чоловічого пальто! Знудивши життям на острові, Гек наряджається дівчинкою, надягає на голову капор і відправляється в містечко на розвідку. У невеликому будиночку він, заглянувши у віконце, бачить милу жінку, що в’яже при світлі свічі. Жінка впускає “дівчинку” у будинок і починає розповідати про те, як убили Гека Фіна. Багато хто думали, що його вбив батько, і хотіли лінчувати старого хулігана, однак той зник.

За його піймання оголошена нагорода – двісті доларів. За піймання негра Джима – триста доларів. Є версії, що Гека вбив саме негр.

На Джима почалося полювання – триста доларів адже на дорозі не валяються! Оповідачка помітила на острові Джексона димок – чи не там ховається втікач? Вона говорить, що нині ж уночі її чоловік відправиться туди “з одним сусідом”.

Гек страшно хвилюється: треба встигнути попередити Джима! Від хвилювання, не знаючи, чим зайняти руки, він починає всовувати нитку в голку… По його незграбних манерах господарка визначає, що це хлопчик, а не дівчинка. Геку вдається переконати її, що він – сирота, що втік від жорстокого хазяїна-фермера до дядька. Хлопчик устигає попередити свого чорношкірого друга про небезпеку.

Вони похапцем вивантажують пожитки й припаси на пліт (пліт знайшли під час повені) і залишають острів. На плоті парочка облаштувалася грунтовно: побудувала затишний міцний курінь. Пропитаниедрузья добувають риболовлею й полюванням, іноді “запозичаючи” кавун або диню (а те й зазевавшуюся курку) з городів.

Один раз мандрівники знаходять напівзатоплений пароплав і піднімаються на нього, щоб що-небудь там взяти. Ініціатором є Гек. На пароплаві Гек виявляє зграю бандитів, які ніяк не можуть поділити видобуток і збираються когось убити.

Хлопчик вирішує повести човен, на якій бандити приплили до пароплава, і донести про зграю шерифові найближчого містечка. Тремтячий від страху Джим повідомляє свого молодого приятеля, що пліт відв’язався й сплив. У якусь жахливу мить Геку й Джиму здається, що в човен сісти вони не зможуть: двоє злочинців вивантажують у неї якісь награбовані речі й збираються відплисти, залишивши третього, чимсь їм неугодного, на приреченому на загибель пароплаві.

На щастя втікачів, бандити знову піднімаються наверх: забрати частку видобутку в того, кого вони прирекли на смерть. Джим і Гек миттєво стрибають у човен і пускаються навтьоки! Їм удалося знайти свій пліт – повезло!

А от пароплав затонув перш, ніж до нього добралися рятувальники, спрямовані туди Геком за допомогою неймовірної брехні. У вузлах з добром, що бандити награбували на пароплаві й вивантажили в поведену втікачами човен, виявилося чимало коштовного: і чоботи, і ковдра, і одяг, і підзорна труба, багато книг і три ящики сигар. На якімсь черговому острові мандрівники влаштовують привал, курять першосортні сигари. Гек читає Джиму вголос книги – усе більше про королів і герцогів, а потім друзі міркують про платню правителів різних країн і про те, чи був мудрий цар Соломон – на думку Джима, так не дуже, інакше навіщо б йому стільки дружин? Хіба розумна людина буде жити в такому розгардіяші?

Глави 15, 16 Гек і Джим пливуть не без мети. На Півночі Штатів (після Громадянської війни) негри не вважаються рабами. Коштує втікачам досягти міста Кайро (у деяких перекладах – Каїра), і Джим – вільний! Утікач уже мріє, як він завзятою роботою збере грошей для викупу своїх дітей і дружини.

А якщо їх відмовляться продавати – те й украде! Гека мучить совість: він допомагає випадному негрові, а той до того розпустився, що збирається викрасть своїх дітей! Плисти по ріці стає усе сутужніше. Усюди нишпорять мисливці за випадними неграми. Не один Джим у перегонах.

Геку раз у раз доводиться щось брехати. – Так, сер… На плоті білий… Ви можете перевірити. Я навіть прошу вас допомогти…

На плоті – мій папаша, він зовсім хворий… У нього… Нічого страшного, сер… Чорна віспа…

Така брехня отпугивают людей, що бояться зарази. Один раз пліт зіштовхується з пароплавом. Гек ледь не потонув і втратив Джима. Глави 17, 18 Промоклий хлопчик набредает потемки на старий бревенчатий будинок. Злякавшись гавкаючи собак, він застигає на місці.

Його з більшими обережностями впускають у будинок. Гек звично бреше, що він упав з пароплава. Їхав один, вся його численна рідня померла, крім сестрички Мери енн, що втекла з будинку й вийшла заміж…

Бідного сиротку переодягають у сухий одяг, годують смачними кукурудзяними коржами зі свіжим маслом. Геку пропонують залишитися, тим більше що в цьому багатому гостинному будинку в нього є одноліток – Бак. Полковник Гренджерфорд, хазяїн будинку, – теперішній джентльмен.

Доброти він був незвичайної, а якщо супився – тільки на півхвилини, але всій сім’ї цього вистачало, щоб тиждень ходити по струнці. У нього була дружина, що Гек називає “бабуся”, дві дорослих дочки й три сини: Боб, Том, Бак. Колись були ще три сини – але їх убили. Дуже талановита дочка еммелина вмерла.

Вона малювала й складала вірші – і все про смутний, про смерть… Один випадок показує Геку, що не всі так благополучно в будинку старого багатого аристократа. Між його сім’єю й сім’єю Шепердсонов – кревна ворожнеча. Ніхто не знає, через що вона почалася, але раз у раз хтось зі членів обох сімей падає її жертвою. Негр, приставлений прислужувати Геку, один раз кличе його в ліс – щоб показати водяних змій.

Здивований Гек треба за ним – і на галявинці бачить Джима! Тому вдалося добратися до лісу й урятувати старий пліт мандрівників поневоле. Про подальші події Геку не хочеться й говорити: занадто вони потрясли його душу. Дочка полковника Софія втекла з молодим Гарри Шепердсоном. Закоханим удалося перебратися за ріку, а їхні родичі вийшли на новий виток війни.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Скорочено Пригоди Гекльберри Фіна Твена М