Символіка образів у творі Івана Драча “Балада про соняшник”

І. Творчість Івана Драча. (Поезія Івана Драча – самобутнє і оригінальне явище в українській літературі XX століття. Багато уваги у своїх віршах поет присвятив проблемам сучасного йому суспільства, питанням технічного прогресу та його впливу на можливу долю людства, вражають поезії, де переважає тема кохання. Багато творів І. Драч присвятив темі поета і творчості. Він вважав, що мисте­цтво має певну магічну силу, яка сповнює людину енергією, очищує її, робить кращою. Символічно зобразив поета та поезію Іван Драч і у “Баладі про соняш­ник”,

наприкінці твору він сам розкриває нам символіку створених образів.)

ІІ. Головні образи “Балади про соняшник”.

1. Поет. (Поет у творі постає у образі соняшника. Мені подобається, наскіль­ки живим створює Іван Драч цей образ. Він малює соняшник без жодного пафосу, “високого штилю”.

Він вилазив на грушу, 1 рвав у пазуху гнилиці, І купався коло млина, і лежав у піску, І стріляв горобців з рогатки.

Таким постає майбутній поет, майбутній “соняшник” у творі Івана Дра­ча. Аж раптом соняшник бачить сонце, яке їде на велосипеді, оминаючи хмарки в небі. “І застиг він на роки іі століття в

золотому німому захоплен­ні”, – пише Іван Драч. Мені здається, попри зовнішню простоту твору, в ньому багато прихованих смислів. Як на мене, серед них думка про те, що поетом можна стати, не відриваючись від реальності – навпаки, треба бути цілком земним, тільки вміти бачити високе і чарівне у буденності, у при­роді, у людських стосунках.)

2. Поезія. (Сонце у творі Івана Драча – символ поезії. Напевне, таким вибо­ром символіки поет хотів підкреслити значення мистецтва для всіх людей, а особливо – для тих, хто має талант і особливий стан душі. Сам автор на­зиває поезію “сонце моє оранжеве”, підкреслюючи тим самим, що поезія здатна і зігріти, і очистити душу, і сповнити сенсом життя людини.

Щомиті якийсь хлопчисько

Відкриває тебе для себе,

Щоб стати навіки соняшником…

Отже, закоханість у мистецтво слова триває все життя. Кожен, хто одного разу відкрив для себе поезію, стає навіки соняшником, завмерши “в золо­тому німому захопленні”.)

ІІІ. Висновок. (У творі “Балада про соняшник” Іван Драч за допомогою яскра­вих і прозорих образів-символів висловлює свою думку щодо поезії взагалі та поета – творця поезії. Але виходить, що не стільки поет створює поезію, але поезія, ніби сонце, причарувавши одного разу юнака, навіки перетворює його на соняшник, сповнює його життя новим смислом. Чи ставить Іван Драч пи­тання про первинність поезії чи поета: чи поет є творцем віршів, чи поезія підкоряє поетову душу? Напевно, так. І, на мою думку, дає свою відповідь: людина пише, зачарована красою слова, його магічною силою, поет пише, бо не може не писати. Таку свою позицію висловлює Іван Драч у яскравій і по – справжньому “сонячній” “Баладі про соняшник”.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3.67 out of 5)

Символіка образів у творі Івана Драча “Балада про соняшник”