“Символіка образів у творах Гійома Аполлінера”

На відміну від багатьох сюрреалістів, образи яких залишались “непрочитаними”, “незрозумілими” читачам, Аполлінер завжди шукав відгомін у серцях тих, для кого він творив. Як пояснював він сам свої дії? “Вражаючий, екстравагантний” образ мав на меті викликати відповідну реакцію (наприклад, здивування), а звідси – своєрідний “діалог між поетом та людством”. Проте такий підхід до літературної творчості аж ніяк не означав, що авторська думка спроститься. Багатозначність сміливих аполлінерівських образів свідчить про багатогранність

його духовного життя та необхідності пошуку різних шляхів до його осмислення. Аполлінер був таким митцем, що не боявся відкрито висловити свої думки, показати сміливий характер, сильну волю та прагнення відчути, осягнути життя у всіх його проявах. Він писав: ” Прошу вас, не шукайте печаль у моїй поезії, а лише саме життя, постійну, свідому жагу до життя, до пізнання, до знання та вираження цих знань”.

Якщо подивитись на вірші пана Гійома з літературознавчого боку, то побачимо, що кожен з них індивідуальний, з власним образом-символом та продуманою проблематикою. Наприклад, задушевна ніжність

поллється зі строф “Рейнських поезій”. Патетика революції звучить у “Вандемьєрі”.

Любов, яка випливає з життя героя, як води Сени під паризьким мостом мірабо, оспівується у вірші “Міст Мірабо” ( 1912). Задумавшись над природою людських почуттів, поет доходить висновку, що, хоча вони й змінюються, їхній рух не можна зупинити, як течію ріки, і саме в цьому полягає головна закономірність буття.

Міст Мірабо – символ вічної історії взаємовідносин, яка повторюється для кожного покоління мешканців Парижа. У безперервному русі ріки почуттів – гарантія розвитку життя. Автор стверджує цінність внутрішніх переживань особистості, неповторних, як кожна мить, проте в цьому їхня основна привабливість та значимість.

Таким чином, Аполлінер об’єднав поезію та час, створив своєрідну ліричну епопею історичного періоду.

Частина віршів має форму “ліричних ідеограм”, чи каліграм. Найбільш відома каліграма Аполлінера – “Зарізана голубка і фонтан” (1914), навіть знаменита голубка Пабло Пікассо була навіяна саме цим образом горлиці Аполлінера. Твір побудовано за принципом антитези: з одного боку, природнє життя – голубка, фонтан, люди, а з іншого – кров та насилля.

Об’єднавши досягнення фольклору, літературні традиції та найбільш сучасні художні форми, він створив різнокольоровий поетичний світ, де господарюють епічний погляд на сучасність, ліризм у розкритті почуттів і філософське заглиблення у найскладнішу та найзагадковішу з категорій – життя.

Все це було не просто експериментаторством, а перш за все – прагненням Гійома Аполлінера відтворити складний “струмок життя”, у якому всі зв’язки розриваються і разом з тим усі фрагменти “друзки реальності” – об’єднані невидимим ланцюгом, пізнати який покликана саме поезія.

“Двадцять століття сховалось у туманах! – зазначав поет. – Проте люди повинні злетіти над світом і над самими собою, щоб краще побачити сучасне та майбутнє”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

“Символіка образів у творах Гійома Аполлінера”