Майданчик для танців у Гранвилларе

Гранвиллар недарма вважається найкрасивішим селом у Грюйерских Альпах. Узимку вона потопає у снігу, улітку – у квітах. Навколо неї тісняться високі гори, поросшие дрімучим лісом. А неподалік з веселим дзюркотом несе свої води річка Сарина.

За давніх

Далі
Проглядів: 46
23-08-2016, 14:29

Мисливець і зайці

Справа була напередодні Різдва. У сільці Вір-Ле-Пишон вікна будинків горіли усе до єдиного: її жителі готувалися до прийдешньої радісної події. Діти читали Євангеліє й з нетерпінням чекали, коли ж, нарешті, стемніє й можна буде, поздоровивши один одного, сісти за святковий стіл. Дорослі займалися готуванням різдвяної вечері. У кожній сім'ї до Різдва було припасено що-небудь

Далі
Проглядів: 54
23-08-2016, 08:30

Чаклунка Катабоон

Про чаклунку Катабоон завжди ходило багато слухів. Про неї невтомно говорили у ті часи, коли вона була ще жива. Згадують її й донині. Ось, наприклад, історія про Катабоон, розказана Жулем Лиаром, селянином з Аври-Деван-Пон. Його предки жили у цім селі з 1315 року. З 1950 по 1976 рік Жуль Лиард стояв на чолі комуни

Далі
Проглядів: 44
13-08-2016, 14:07

Герцог Церинген і вугляр

Засновником міста Фрибура вважається Церингський герцог Бертольд IV, який заклав його до 1179 року. По смерті Церингских Герцогів, прийняв це місто у своє й Імперське защищение у 1219 році Імператор Фрідріх II, по смерті якого віддався він під заступництво спершу Кибургському графові у Бургдорфе, а потім на деяких умовах Габсбурзьким графам, у такий спосіб і Австрійському будинку,

Далі
Проглядів: 49
6-08-2016, 08:23

Жан де Баран і Кристоф Овчар

Неприкаяні душі померлих грішників, примари, демони та інші пекельні тварини не завжди чекають темряви й непогоди, щоб, вийшовши з вогненних безодень пекла, бродити по землі…

Жан де Баран і Кристоф Овчар вибирали для прогулянок ясні ночі, коли світила місяць і весь небозвід був посипаний яскравими зірками. Саме тоді були у Серниа ці пастухи-фантоми

Далі
Проглядів: 76
30-07-2016, 17:57

Пустель святої Ганни

Уже триста років тому грюйерські пастухи почали пасти череди у прекрасній долині Мотелон. Судячи з того, що граф де Грюйер набирав серед мешканців долини до тридцяти солдатів і стягував з них подати, що обчислювався досить більшою кількістю ячменя, на мотелонской землі у ті давні часи жило багато народу.

Долина Мотелон знаменита, по-перше, прекрасною фореллю, що водиться

Далі
Проглядів: 119
16-07-2016, 10:49

Чорт і скрипаль

Двісті років тому у одному сільці, розташованому недалеко від лісу Жиблý, жив старий бобир на прізвисько Смалений де Ла Фан.

Смалений де Ла Фан був дуже набожною людиною. Він увесь час молився й постився, часто паломничав і побував у багатьох святих місцях. При цьому Смалений де Ла Фан зовсім не був відлюдним

Далі
Проглядів: 41
5-07-2016, 09:48

Шета

У краї Ла Рош, як, втім, і у його околицях, усі добре знають, що таке шета. Шета – це збори темних сил, диявольський хід, у якому беруть участь не тільки душі померлих грішників, але й живі люди – чаклуни так відьми, що знаходять задоволення у пекельних забавах. Якщо пізньою ніччю

Далі
Проглядів: 51
28-06-2016, 12:02

Примара каплиці Даада

У графстві Грюйер, серед високих гір, що цвітуть лугів і дрімучих лісів загубилася маленька біла церква, побудована за давніх літ невідомо ким. Люди називають її Даада. Даада – це стародавнє кельтське слово, що позначає дуже крутий підйом. Мабуть, церківка йменується так тому, що стоїть на схилі гори. У підніжжя цієї гори біжить швидка річка Сарина.

Примітивши над віковими ялинами

Далі
Проглядів: 46
21-06-2016, 15:28

Хрест Крецилиана

Бідний, бідний Крецилиан! Темною ніччю, коли на небі немає ні зірочки, коли йде дощ, або сніг, або гради, коли вітер дме щосили й довгі блискавки розривають на частині чорні хмари, а від грому тремтить земля, усяка тварина Божия знаходить собі вкриття від непогоди. Тільки він один не може знайти пристановища. Йому здається, що його кинули у вогонь. Почуваючи

Далі
Проглядів: 46
12-06-2016, 08:07