Шлях жінки в революцію у романі М. Горького “Мати”

Поява роману М. Горького “Мати” викликала гостру полеміку у критиків. У журналі “Російська думка” була опублікована стаття Д. Філософова “Кінець Горького”. Критик відзначав непереконливість художнього образа головної героїні – Пелагії Нилівни. Письменник заперечив – і не з авторського самолюбства, як писав він сам, але посилаючись на реальні прототипи повісті – Петра Заломова, засудженого у 1902 році за першотравневу демонстрацію у Сормові, і його мати Ганну Кирилівну Заломову, що ввімкнулася у революційну боротьбу разом із сином.

Роман М. Горького побудований таким чином, що Нилівна є учасником або свідком всіх описаних подій. Якщо роман “Мати” – це добуток про болісний процес зживання у людях рабських почуттів покірності і страху, про складне перетворення людини з жертви в борця, то Нилівна щодо цього – найбільш яскравий і переконливий приклад. Шлях Нилівни складний і суперечливий. Жінці, що прожила більшу частину життя у покірності і страху, не так просто було почати жити по-іншому. Вона багато вистраждала і до багато чого звикла. Бідність, п’яний і грубий чоловік, але “всі так живуть”. На початку роману ми бачимо боязку, покірну, забиту жінку. Вона вчить сина цуратися людей, тому що вони “ненавидять один одного”. У цьому Нилівна глибоко переконана. Довідавшись, що син читає заборонені книги,

вона спочатку серцем відчула, а потім розумом зрозуміла правоту сина і його товаришів.

Героїня Горького зненацька потрапляє в інше середовище і бачить людей віри і самопожертви, відданих справі майбутнього. Спочатку вона вражена їхнім невір’ям у Бога, вона почуває, що багато чого не розуміє, але вона все переборе силою своєї материнської любові. Нилівна охоче починає виконувати доручення сина, поступово втягується у революційну роботу. Після арешту Павла, Нилівна носить на фабрику листівки, щоб не зупинилася справа, яку розпочав син. Поступово з темної, забитої, безмовної істоти вона перетворилася у людину, що знає правду і упевнену у своїй правоті. Її любов до єдиного сина переросла у величезне материнське почуття до всіх борців за звільнення народу. Таким чином, зміст заголовка “Мати” розширився, здобуваючи значення символу. Процес духовного збагачення був складним і важким, але вона переборола труднощі. У першому агітаційному виступі Нилівни на першотравневій демонстрації її погляди про соціальну боротьбу ще сусідять із релігійним. У селі Нікольському Нилівна мистецьки веде пропагандистську роботу із селянами. Після суду над Павлом мати не піддалася горю, вона продовжила справу сина. Арештована на вокзалі, Нилівна напружує останні сили, щоб кинути у народ листівки з мовленням Павла.

З її грудей виривається полум’яний заклик: “Збирай, народ, сили свої в єдину силу!”. На новому шляху Пелагії Нилівни у революційному русі згоряє все старе, відстале, народжуються нові думки і почуття. Вона переймається великою любов’ю до світу, до людей, до народу. Письменник показує відродження Нилівни, малюючи тип людини з народних глибин: “Здавалося, тисячі життів говорять її вустами”. Велика заслуга Горького, що створив у романі “Мати” образ простої російської жінки з народу, що вступає у світ революційної визвольної боротьби, що духовно відродилася із пригнобленого стану. Образ Нилівни сприймається як уособлення величезних змін, що сталися у свідомості людей, що вступили на шлях революційної боротьби. У романі Горький створює образ жінки-революціонерки, для якої усі борці за правду – її діти.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Шлях жінки в революцію у романі М. Горького “Мати”