Шкільні твори

Григорій Савич Сковорода – видатний український і європейський філософ, відомий діяч науки. Сковорода вчився в Києві, Відні, Офені. Філософ повернувся на батьківщину зі значним багажем знань. Сковорода добре знав німецьку, латинську, грецьку мови й читав в оригіналі твори давніх та сучасних наукових авторів. Але найбільше Григорій Савич цінував Святе письмо, яке завжди перечитував. Сковорода був […]

НЕДОУК (Комедія, опубл. 1783, пост. 1782) Софія – племінниця Стародума (дочка його сестри); мати С. – сваха Простакова й свойственница (як і С. ) Простако-Виття. Софія – по-гречески означає “мудрість”. Однак ім’я героїні одержує в комедії особливий відтінок: мудрість С. – не раціональна, не мудрість, якщо можна так виразитися, розуму, а мудрість душі, серця, почуття, […]

Віра – персонаж повести “Княжна Мери”, світська пані, коханка Печорина. Віра грає помітну роль в сюжеті повісті, беручи участь в двох “любовних трикутниках”(Грушниц-кий – Мери – Печорин; В. – Печорин – Мери). З одного боку, завдяки стосункам Печорина з В. і її роздумам пояснюється, чому Печорин, “не стараючись”, здатний непереможно володарювати над жіночим серцем, а […]

Творча індивідуальність поета Бориса Олійника Перші поетичні збірки Бориса Олійника з’явились в шістдесятих роках. Це був час особливого сплеску поетичного мистецтва. Слово оволодівало душами людей, вело їх за собою. У чому ж таїна Олійникового вірша? Особливістю поетичної палітри митця є, на мій погляд, вміння поглянути на проблему нетрадиційно, глибоко полемічно. Візьмемо “мандрівний” сюжет подвигу й […]

Дослідник Рождествин помітив, що розвитку почуття природи в Лєрмонтові сприяли літературні впливи – вплив Руссо, Шатобриана й Гейне. Мир природи й цивілізації протипоставлені у творчості поета. І в цьому Лєрмонтов найбільш близький Толстому, у добутках якого природність людського поводження й гармонійність особистості визначається (у тому числі) близькістю людини до природи. Проаналізуємо опису природи у романі […]

Життєвий шлях Володимира Винниченка простягається з Єлисаветграда на Кіровоградщині до Мужена за тисячу кілометрів від Парижа. Але де б він не жив, усі його думки були з рідним народом. Оповідання “Салдатики!”, за визначенням самого автора, “малюнок із селянських розрухів”. Твір починається описом сірого, холодного березневого ранку. Темні, густі хмари повзуть над селом. На вигоні зібралися […]

Марина Іванівна Цветаева народилася в Москві 26 вересня 1892 року. Якщо вплив батька, Івана Володимировича, університетського професора й творця одного із кращих московських музеїв (нині Музей образотворчих мистецтв), до пори до часу залишалося схованим, прихованим, то мати, Марія Олександрівна, жагуче й бурхливо займалася вихованням дітей до самої своєї ранньої смерті. “Після такої матері мені залишилося […]

У віршованому вступі до роману “Євгеній Онєгін” Пушкін пише, що його добуток – плід “розуму холодних наблюдений і серця сумних замет”. Бєлінський у своїй статті “Євгеній Онегин” назвав цей добуток “енциклопедией росіянці життя”. І справді, у цьому романі, як у магічному кристалле, відбилося все російське життя: і вище світло, і дрібнопомісне дворянство, і народ – […]

Найкращий із романів іспанського письменника Мігеля Сервантеса де Сааведра, що звіковічив його ім’я в літературі “Премудрий гідальго Дон Кіхот Ламанчський” був задуманий як пародія на середньовічні лицарські романи, але дуже швидко переріс вихідне завдання автора, який піднісся до рівня спроби вирішення “вічних” філософських питань і складних морально-етичних проблем. Але й первісне завдання вже містило в […]

В зів’ялих листочках хто може вгадати красу всю зеленого гаю?….. Хто взнає, який я чуття скарб багатий В ті вбогії вірші вкладаю? І. Франко У 1896 році побачила світ збірка поезій “Зів’яле листя” Івана Франка. Поява її викликала неабиякий резонанс у тогочасному галицькому оточені митця: недуги підхвалювали автора, радіючи, що він нібито покінчив із громадянською […]