Щастя Подарунок Долі?
Для цього часом досить відреагувати на те, що доля тобі підносить протягом одного звичайного дня, якщо зрозумієш, що в ньому завжди криються дарунки для серця й розуму… Скільки геніальних винаходів і творчих ідей, потрясших і мир, що змінили, прийшло під час звичайної прогулянки, коли людина споглядала крапельку роси, що блищить на листку, ідеальну спіральну форму раковини равлика, що море викинуло на берег, поле птахів або промінь сонця, що пробиває чорні Хмари.
Скільки людей вибралися зі стану безвихідності й розпачу, після того як допомогли
Мою долю, наприклад, повністю змінила одна скромна афіша, що я побачила на вулиці й на яку відреагувала…
Ви вже зрозуміли, друзі мої, що
Справа в тому, що якась загадкова доля в одна коротка мить звела вас разом, допомогла зустрітися: тебе й крапельку роси, тебе й птаха, тебе й бабусю, тебе й голодного собачку, тебе й книжку, тебе й скрипаля, що грає на концерті, тебе й усміхненого незнайомця, тебе й афішу, тебе й невідомого автора електронного послання, саме тому, що ви один одному потрібні… Справа в тому, що в одна коротка мить одна зі сторін може подарувати саме те, що іншій стороні потрібно в цей момент, щоб у душі й житті було більше світла, добра, змісту. Чи буде інша сторона реагувати або пройде мимо, нічого не зауважуючи або не бажаючи зауважувати, немов нічого не відбувається, це залежить цілком і повністю від самої людини, якому доля в такий спосіб підносить дарунки. У стародавності цей момент Шансу ще називався зупиненою миттю вічності, і вважалося, що він священний, тому що в цю коротку мить Доля, Небо, Боги йдуть назустріч людині не прямо, а зводячи разом тих, хто в цей момент простору й часу один одному потрібний і може допомогти змінитися й змінити мир до кращого, вносячи в нього трішки більше світла, добра й змісту
Доля й Боги, уважали древні, так допомагають кожній стороні виконувати своє Призначення: і тому, хто “дарує” (тільки віддаючи, він сам збагачується, змінюється на краще й відновляється), і тому хто “дарунки” приймає (дарунки зобов’язують, не можна їх витрачати попусту, не можна бути “злодієм”, ти в боргу – змінюючись на краще завдяки тому, що тобі один раз віддали, ти сам зможеш віддавати у свою чергу, а доля тебе обов’язково зведе з істотами, яким ти потрібний).
От так обстоят справи, друзі мої. Що таке піймати Шанс і використовувати його, реагуючи серцем на ситуації, що вимагають зупинки, переосмислення й наступні зусилля, – сподіваюся, ви зрозуміли
А що таке упустити Шанс через свою пасивність, бездіяльності, ліні, щиросердечної глухоти й сліпоти, страхів і комплексів, занадто великої зосередженості на собі улюбленому (“і пропади пропадом увесь світ, я для себе живу, інше мене не стосується”), – сподіваюся, ви зрозуміли теж.
Звичайно, комусь може здатися наївним дитячим белькотом те, що всі “боги й ангели небесні” та й сама доля ретельно трудяться для того, щоб звести тебе з істотами, пізнаннями, ідеями, красою й творчими діяннями, подіями і явищами природи, навіть зі слізьми страждання й болю й із чиєюсь любов’ю й жертовністю, які можуть допомогти тобі змінитися й по-новому подивитися на життя. Причому від тебе нічого не потрібно, тільки вільно вибирай – реагувати або пройти мимо (“нічого не бачу, нічого не чую, нічого нікому не скажу”). Звичайно, ми можемо знову використовувати коронну відмовку, що (іноді дуже жорстоко) кидаємо в особу улюбленим, рідним, друзям або просто людям, що намагаються достукатися до нашого серця: “Я вас не просив мені допомагати, мене любити, дайте мені спокій”. Тільки Долі такого не скажеш, адже вона від тебе нічого не вимагає, нічого не просить, не дорікає, не обурюється й не читає проповіді, а залишає повну волю вибору: “живи як хочеш, синок”.
Так чи інакше, пройде черговий стоп-кадр, пройде чергова зупинена мить Вічності, пройде черговий Шанс – і наступного разу милосердна, але стругаючи Доля надасть тобі новий Шанс саме таким чином, що змусить зрозуміти, що ти насправді втратив і від чого стільки разів відмовлявся. Але тоді прийде багато чого заслуговувати заново…
Мені здається, що упустити Шанс означає не тільки втратити багато чого, але особливо й у першу чергу виявити невдячність
“А де у всьому цьому Щасті?” – запитаєте ви в мене, і я вам відповім тим, чим сама живу. Мені здається, що Щастя не тільки в Шансах і “дарунках”, які тобі доля щодня надає, а в подяці за все це. Щастя – це коли своїми зусиллями, подоланнями, своєю любов’ю, добротою й жалем, своїми пошуками змісту, мріями, діями й взаєминами, своїми молитвами ти дякуєш за все. Щастя – це коли ти дякуєш за радості й страждання, сміх і сльози, сумніви й відкриття, зльоти й падіння, труднощі й перемоги, зустрічі й розлуки, які відродили тебе й відкрили красу Життя
Я дуже люблю одну фразу мудреців Древнього Єгипту, що особисто для мене визначила, що таке Щастя: “Якщо ви робили добро, добро буде зроблене вам. Ваше Майбутнє принесе вам стільки удач (і щастя!!! – Е. С.), скільки добра ви зробили колись і тепер”.
Мудрий народ прав, коли говорить, що ніколи не знаєш, за яким поворотом тебе щастя чекає, точно так само як ніколи не знаєш, як багато втрачаєш протягом одного-єдиного дня…
Праві й наші зворушливі невідомі автори електронного послання, коли пишуть: “Немає іншого часу для того, щоб бути щасливим, крім… ЗАРАЗ”! Живи й насолоджуйся кожною миттю, кожним днем і не допускай, будь ласка, щоб вони пройшли повз тебе!
Не допускай, будь ласка, щоб саме Життя пройшло повз тебе
Адже Шанс для зустрічі із Щастям ніколи не приходить випадково, а саме тоді, коли ти готовий його використовувати на благо, і саме для того, щоб ти це зрозумів (як би тобі важко не було, яким би неймовірним це не здавалося).
“Щастя приходить, тільки коли дарунок долі збігається з умінням і готовністю прийняти його й оцінити по достоїнству” (енциклопедія “Аванта”).
“Шанс на велике щастя є лише в людини, що готовий до нього й має блага, з яких це щастя можна вибудувати” (енциклопедія “Аванта”).
Дійсно, проблема не стільки в самому щасті, скільки у відношенні кнему.
“Питання, чи існує щастя й чи досяжне воно, вірніше було б сформулювати інакше: якого саме щастя я гідний, і як мені навчитися бути гідним свого щастя?” (енциклопедія “Аванта”).
Насправді ШАНС, що веде на Щастя, дуже схожий на ЗЕРНО, що, залежно від грунту, куди воно посіяно, дає щораз нові й дивні паростки
Олена Сикирич
(2 votes, average: 5.00 out of 5)