Середньовічний епос


СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Середньовічний епос

Зріле Середньовіччя стало періодом розквіту героїчного епосу – героїчної оповіді про минулі події, пов’язані із захистом інтересів племені, роду, держави народний героєм. У якій би країні не створювався епос, жанрові ознаки були подібними, хоча час і народ накладали певний відбиток на витлумачення теми, образу, ситуації.

Героїчному середньовічному епосу притаманні такі типові ознаки:

– відображення зростання національної самосвідомості, пов’язаної із захистом рідної землі;

– використання історичних подій, імен відомих осіб з відповідним елементом міфологізації;

– розкриття конфлікту – зіткнення з ворогами, яке закінчувалося перемогою епічного героя. Навіть тоді, коли він гинув, за ним залишалася моральна перемога;

– наділення епічного героя богатирськими рисами: мужністю, силою, прагненням боротися з ворогами за інтереси свого етнічного угруповання чи держави. Він нехтував смертю, завжди був готовий поступитися найдорожчим задля виконання свого обов’язку. Розкриття образу відбувалося переважно, а іноді й лише у вчинках, типовим було соціальне походження і статус героя – рівень знатності й заможності, людські якості надавалися в ідеалізованій формі, герой втілював ідеальні поняття народу про красу фізичну й моральну, про етику поведінки. Він і його


подвиги завжди були в центрі уваги розповіді про минулі події;

– змалювання ворога в образі гідного супротивника, який переважав у кілька разів за чисельністю свого війська військо епічного героя;

– надання великого значення зброї, зокрема мечу, опису битви, що ставало кульмінацією твору і поєднувало в собі всі його сюжетні лінії;

– зображення смерті й почуття скорботи, філософських роздумів з приводу зображених подій.

Героїчний епос відрізнявся від давнього народного епосу і разом з тим мав з ним спільні риси.

Давній народний епос

Героїчний епос

В обох формах домінувала тема боротьби

Боротьба з міфічними, фантастичними істотами

Боротьба проти іноземних загарбників, ворогів

Творіння Всесвіту, Землі, людей, міфічна битва

Конкретна історична подія, але міфологізована й опоетизована

Герої сміливі, горді, упевнені в собі, що часто спричиняється до конфлікту з владою. Вони не старіють, проходячи через значний пласт часу, не розвиваються духовно

У головного героя з дитинства виявляються надлюдські, фантастичні властивості

Головний герой – патріот, який не шкодує власного життя для захисту батьківщини

Формальні особливості: зачин, кінцівка, повтори, постійні епітети, детальний опис зброї, одягу тощо

Майже кожний давній народ залишив нащадкам видатну літературну пам’ятку – героїчний епос. Греки закарбували пам’ять про своїх героїв в “Іліаді” та “Одіссеї”, індійці – у “Магабгараті” й “Рамаяні”, слов’яни – у билинах і юнацьких піснях, ірландці – у сагах, скандинави – у “Старшій Едді”, англосакси – в “Поемі про Беовульфа”, карели й фіни – у “Калевалі”. Кожний з епосів пройнятий ідеєю захисту рідного краю від ворогів, вірою в те, що народ здатний подолати заради захисту батьківщини будь-які випробування. Герої цих епосів – могутні богатирі, доблесні й незламні звитяжці, полум’яні патріоти своєї землі.. Особливого поширення героїчний епос набув за Середньовіччя. Згадаймо східнослов’янське “Слово о полку Ігоревім”, іспанську “Пісню про мого Сіда”, німецьку “Пісню про Нібелунгів” тощо.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Середньовічний епос

Categories: Твори з зарубіжної літератури

Links