РУКАВИЧКА – ФРІДРІХ ШІЛЛЕР

Ждучи на грища і забави,

В звіринці своїм величаво

Король Франціск сидів;

Тіснились вельможі при троні

А кругом, на високім балконі

Дам барвистий вінок процвів.

Король дав знак рукою –

І з грат сторожкою стопою

Виходить лев;

Але не лунає рев:

Пустелі друг

Зором німим обводить круг

Арени –

І випростав з позіхом лапи,

І гривою стряс густою,

І ліг самотою.

І знову владар маше рукою –

На знак царський

Тигр жаський

З клітки рине тісної

Скоком потужним;

Лева він бачить

і виє,

Напружує шию,

Кола страшні вибиває хвостом

І лиже рот язиком;

І кроком несміло-пружним

Лева обходить він

І, волі невольний син,

Повнить арену риком

Хрипким і диким.-

Погас його рев луною,

І осторонь хижий ліг.

Ї знову владар маше рукою –

І з во дверей вивертає їх:

Двох леопардів прудких;

В буянні мужнього палу

На тигра вони напали;

Той лапою б’є їх тяжкою,

І вже підводиться лев;

Його могутній рев

Прогримів – і став спокій;

І, не давши волі злобі рвачкій,

Люті лягли по короткім бою.

Нової жде битви вельможне гроно.

І

раптом упала з балкона

Рукавичка красної дами

Між хижаками.

І мовить лицарю юна

Кунігунда, глузлива красуня:

“Щодня, щогодини, лицарю мій,

Присягаєтесь ви в любові своїй –

Принести рукавичку прошу вас!”

І лицар Дело^рж поспішає і враз

Збігає наниз безстрашно,

І кроком твердим

Ступає між звіром тим,

І бере рукавичку відважно.

І, повні подиву й жаху німого,

Лицарі й дами глядять на нього,

А він, спокійний, назад іде –

І гомін безмежний навколо росте

На честь його перемоги.

Кунігунда героя очима вітає –

Той погляд щастя йому обіцяє –

Але, зійшовши під крики бучні,

Він рукавичку в лице їй кинув:

“Подяки, дамо, не треба меніГ” –

Сказав і її покинув.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

РУКАВИЧКА – ФРІДРІХ ШІЛЛЕР