Розвиток зв’язного мовлення (усно). Образ Климка

УРОК 35

Тема. Розвиток зв’язного мовлення (Усно). Образ Климка.

Мета. Вчити характеризувати образ головного героя епічного твору, використовуючи ілюстрації до повісті, розвивати образне мислення. Виховувати здатність співпереживати, гуманізм.

Обладнання: Тютюнник Г. Климко. – К.: Веселка, 1989 р, (ілюстрації художника В. Савадова).

Хід уроку

I. Перевірка домашнього завдання.

Учні зачитують виписані вдома портрети (опис, порівняння, враження).

Климко.

– Портрет-опис. “Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці”. “Климко усміхнений, мовчазний і синьоокий”.

– Портрет-порівняння. Климко як справжній хазяїн.

– Портрет-враження. Небалакучий у товаристві, хазяйновитий, любив слухати, вдячний, меткий, добрий, турбувався про ближніх, вмів співпереживати.

Зульфат (Климків товариш):

– Портрет-опис. “Прибіг захеканий, з гарячими рум’янцями на смуглих вилицях…” Зульфат був дужий хлопчик, хоча й нижчий від Климка, вважай, на голову”. “Вузькі й такі чорні, що аж різучі, Зульфатові очі на мить заплющилися… і враз гаряче зблиснули”.

– Портрет-порівняння. “Кармелючок мій малий”.

– Портрет-враження. Спритний, винахідливий, добрий, співчутливий, хороший товариш.

II. Опрацювання нового матеріалу.

Технологія “Естафета доброти”. (Учні дають відповідь на питання до ілюстрацій повісті, визначаючи головні риси характеру Климка, придумують назву до кожної ілюстрації, записують їх у зошит.)

– І етап (с. 9)

– Які стосунки склалися між дядьком Кирилом і Климком? (Дядьків “помошничок”, Климко варив йому їсти; дядько приносив Климку гостинці, цікавився наукою хлопця; хлопець проводжав дядька до паровоза).

– Як сприйняв Климко удар долі – смерть дядька? (Як дорослий, не озлобився).

Зразок запису у зошитах:

I етап: хазяйновитий, старанний, працьовитий, сміливий, не по літах дорослий (“Тяжкий удар долі”).

– II етап (с. 17)

– Що ви можете сказати про чеха, який зустрівся Климкові на шляху? (Боїться партизан, не застрелив хлопця, дав хлопцеві пакунок, осуджує війну).

– Чи таким уявлявся нам окупант?

– Як повівся головний герой у цій ситуації? (Налякався, шукав вихід зі скрутного становища, намагався порозумітися з ворогом).

Запис у зошитах:

II етап: страх перед ворогом; вміння знаходити вихід в екстремальних умовах; розважливий (“Віч-на-віч з ворогом”).

– III етап (малюнок учня)

– Якими людьми були аптекар і його дружина? Як вони ставилися до Климка? (Бочонок допомагав людям, підбадьорював їх, співчував Климкові, давав харчі, гроші; Бочониха шкодувала борщу для Климка, брала “подаяння” за ліки, дала хлопцеві 6 сухариків на дорогу).

Запис у зошитах:

III етап: скромний, ощадливий (“Різні люди на шляху головного героя”).

– IV етап (с. 36)

– Як поводився бородань На базарі? (Погейкував на людей, як на худобу; нагрівав руки на людському горі; зневажав людей).

– За кого Климко і Зульфат відімстили запопадливому торгашеві? (За всіх солдаток, за улюблену вчительку Наталю Миколаївну).

Запис у зошитах:

IV етап: зневага і непримиренність у ставленні до кривдників, готовність виступити проти будь-якої кривди, співчуття до принижених, почуття справедливості, чуйність (“Люди і людці”).

– V етап (с. 43)

– Як піклуються хлопці про свою вчительку і її дитинча? (Перенесли харчі Наталі Миколаївни до себе, знайшли колиску для маленької Олі. Климко підтримував вогонь у ваговій).

– Чому зважується головний герой на ризиковану подорож? (Щоб роздобути солі, без якої не можна жити; полегшити існування тій, яка його виховала, хоче наміняти харчі).

– Про що свідчать записка і таємничий відхід хлопця? (Боявся, що вчителька самого не відпустить; хвилювався, щоб вона не турбувалася про нього).

Запис у зошитах:

V етап: рішучий у здійсненні наміру, благородний, турботливий, милосердний (“Захисники і помічники”).

– VI етап (с. 53, 63)

– Чим запам’яталися вам вчинки шевця? (Тим, що він захистив дівчину від поліцаїв, подарував взуття Климкові, а також молодиці в обмін на сіль для хлопця).

– Як хотіла віддячити Климкові врятована дівчина? (Пропонувала йому стати її братом і жити разом з нею і її матір’ю).

– Розкажіть про перебування Климка у тітки Марини.(Жінка доглядала Климка, хотіла всиновити, обдарувала, допомогла сісти у поїзд).

Запис у зошитах:

VI етап: милосердя, співчуття до ближнього, самовідданість, відповідальність, вдячність (“Справжні люди залишаються людьми”).

– VII етап (с. 81)

– Що вас вразило в останньому епізоді твору? (Те, що Климко дбає не про себе, а про полоненого солдата).

Запис у зошитах:

VII етап: милосердний, безкорисливий, відчайдушний (“Невблаганна смерть”).

III. Закріплення вивченого.

1. Усна характеристика героя за схемою: “Я вважаю…”, “Тому, що…”, “… Бо, наприклад…”, “Отже, …”

2. Проблемне завдання “Яку людину можна назвати доброю?”

IV. Підсумок уроку.

Найдорожчою темою, а отже, й ідеалом для Гр. Тютюнника завжди були доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах. Михайло Слабошпицький у передмові до повісті писав: “В які обставини не потрапляли б малолітні герої письменника, вони ніколи не перестають бути людьми, не гублять на дорогах випробувань доброти, несуть її невичахне тепло в своїх душах і прагнуть зігріти ним інших. Тільки смерть завадила Климкові сповнити до кінця свій благородний людський обов’язок, він загинув, несучи невмирущу естафету доброти. Війна вбила цього голодного й холодного сироту, але не скалічила його – такої маленької і водночас такої великої, зігрітої теплом людяності і благородства – душі, завжди кришталево чистої, відкритої для людей”.

V. Домашнє завдання.

Записати в зошитах характеристику головного героя за схемою.

Розвиток зв’язного мовлення (усно). Образ Климка