Розвиток мовлення. Написання творчої роботи на тему “Біблійні сюжети у віршах російських поетів”
УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС
І семестр
ВСТУП
УРОК № 5
Тема. Розвиток мовлення. Написання творчої роботи на тему “Біблійні сюжети у віршах російських поетів”
Мета: ознайомити з шедеврами живопису та поезії, присвяченими біблійній темі, зробити висновок про магічну силу вічних сюжетів Книги книг, вчити порівнювати літературні твори, знаходити інтертекстуальні елементи, писати, дотримуючись наукового стилю; розвивати письмове зв’язне мовлення; виховувати інтерес до порівняльного аналізу літературних
Обладнання: Біблія, тексти віршів О. Пушкіна, І. Буніна, О. Жемчужникова, репродукція картини Рембрандта “Повернення блудного сина”.
Всего прочнее на земле печаль
И долговечней – царственное слово.
А. Ахматова
ХІД УРОКУ
I. Актуалізація опорних знань
Переказ притчі про доброго самарянина, про гірчичне зерно.
II. Узагальнення й систематизація знань
1. Слово учителя
Біблійні теми та мотиви через вічність та високість моральних ідеалів були й є улюбленими для багатьох поетів, письменників, художників. Протягом багатьох століть звертаються до біблійних сюжетів
Сьогодні ми звернемося саме до таких переспівів біблійних сюжетів талановитими російськими поетами.
Худ. Рембрандт. Повернення блудного сина
2. Літературна композиція
1-й учень-читець декламує вірш К. Бальмонта “Одна есть в мире красота”.
Одна есть в мире красота.
Не красота богов Эллады,
И не влюбленная мечта,
Не гор тяжелые громады,
И не моря, не водопады,
Не взоров женских чистота.
Одна есть в мире красота –
Любви, печали, отреченья
И добровольные мученья
За нас распятого Христа.
1893
2-й учень-читець розповідає поезію А. Ахматової “В каждом древе распятый Господь”.
В каждом древе распятый Господь,
В каждом колосе тело Христово.
И молитвы пречистое слово
Исцеляет болящую плоть.
Кого когда-то называли люди
Царем в насмешку, Богом в самом деле,
Кто был убит – и чье орудье пытки
Согрето теплотой моей груди…
Вкусили смерть свидетели Христовы,
И сплетницы-старухи, и солдаты,
И прокуратор Рима – все прошли.
Там, где когда-то возвышалась арка,
Где море билось, где чернел утес, –
Их выпили в вине, вдохнули с пылью жаркой
И с запахом бессмертных роз.
Ржавеет золото и истлевает сталь,
Крошится мрамор – к смерти все готово.
Всего прочнее на земле печаль
И долговечней – царственное слово.
1945
3-й учень-читець декламує поезію Б. Пастернака “Дурные дни”.
ДУРНЫЕ ДНИ
Когда на последней неделе
Входил он в Иерусалим,
Осанны навстречу гремели,
Бежали с ветвями за ним.
А дни все грозней и суровей,
Любовью не тронуть сердец.
Презрительно сдвинуты брови,
И вот послесловье, конец.
Свинцовою тяжестью всею
Легли на дворы небеса.
Искали улик фарисеи,
Юля перед ним, как лиса.
И темными силами храма
Он отдан подонкам на суд,
И с пылкостью тою же самой,
Как славили прежде, клянут.
Толпа на соседнем участке
Заглядывала из ворот,
Толклись в ожиданье развязки
И тыкались взад и вперед.
И полз шепоток по соседству,
И слухи со многих сторон.
И бегство в Египет и детство
Уже вспоминались, как сон.
Припомнился скат величавый
В пустыне, и та крутизна,
С которой всемирной державой
Его соблазнял сатана.
И брачное пиршество в Кане,
И чуду дивящийся стол,
И море, в котором в тумане
Он к лодке, как посуху, шел.
И сборище бедных в лачуге,
И спуск со свечою в подвал,
Где вдруг она гасла в испуге,
Когда воскрешенный вставал…
3. Виступ учня-мистецтвознавця з розповіддю про картину Рембрандта “Повернення блудного сина” (1668). Ермітаж
Євангельська притча про блудного сина розповідає про те, як легковажний юнак, забравши свою частку батьківського майна, залишив рідний дім у пошуках розваг. Переживши чимало випробувань і сорому, він вирішив повернутися в батьківський дім, де знайшов прощення, любов та відпочинок.
Тема повернення блудного сина давно цікавила Рембрандта. Він неодноразово використовував її в офортах і малюнках. У картині велична ідея втілюється в лаконічній та виразній композиції. Домінують чіткі вертикалі спокійних та величних фігур, що застигли у німоті. Одяг батька спадає широкими складками, обриси його фігури повністю включають у себе контури фігури сина, що ще більше підкреслює нерозривний зв’язок цих двох людей та надає групі особливої монументальності.
Емоційний вплив картини визначається нерозривним поєднанням освітлення й колориту. У яскравому буянні кольорів фігури ніби виростають з темряви, і серед приглушених зеленувато – і краснувато-коричневих тонів оточення і променів світла найбільше виділяється червоний колір плаща батька. Особливу широту і свободу має в цій картині складний живопис, характерний для пізнього мистецтва Рембрандта. В освітлених місцях фарба накладається опукло-шорсткувато – часто не пензлем, а шпателем чи пальцем. Поверхня картини, що зблизька здається хаотичною палітрою різної форми мазків, на відстані стає виразною та вражаючою.
4. Підготовка до творчої роботи “Біблійні сюжети у віршах російських поетів”
1) Мета роботи – прочитати вірші О. Пушкіна, І. Буніна, О. Жемчужникова, порівняти їх з відомими біблійними сюжетами, зробити висновок про спільне та відмінне у цих творах та епізодах Священного Письма (чи йде поет за біблійним сюжетом, чи додає щось до нього, якою мірою… )
2) Стиль викладання – науковий.
Початок може бути таким:
“Байдужих до біблійних сюжетів серед творців немає. Не стали винятком і такі російські поети, як О. Пушкін, І. Бунін, О. Жемчужников… “
ПРИТЧА О СЕЯТЕЛЕ И СЕМЕНАХ
Шел сеятель с зернами в поле и сеял;
И ветер повсюду те зерна развеял.
Одни по дороге упали; порой
Их топчет прохожий небрежной ногой,
На них нападает голодная стая.
Другие на камень бесплодный легли
И вскоре без влаги и корня взошли,-
И в пламенный полдень дневное светило
Былинку палящим лучом иссушило.
Средь терния пало иное зерно,
И в тернии диком заглохло оно…
Напрасно шел дождь и с прохладной зарею
Поля освежались небесной росою;
Одни за другими проходят года –
От зерен тех нет и не будет плода.
Но в добрую землю упавшее семя,
Как жатвы настанет урочное время,
Готовя стократно умноженный плод,
Высоко, и быстро, и сильно растет,
И блещет красою, и жизнию дышит…
Имеющий уши, чтоб слышать, – да слышит!
1851
(Алексей Жемчужников)
Свободы сеятель пустынный,
Я вышел рано, до звезды;
Рукою чистой и безвинной
В порабощенные бразды
Бросал живительное семя –
Но потерял я только время,
Благие мысли и труды…
Паситесь, мирные народы!
Вас не разбудит чести клич.
К чему стадам дарить свободы?
Их должно резать или стричь.
Наследство их из рода в роды
Ярмо с гремушками да бич.
(А. С. Пушкин)
И цветы, и шмели, и трава, и колосья,
И лазурь, и полуденный зной…
Срок настанет – Господь сына блудного спросит:
“Был ли счастлив ты в жизни земной?”
И забуду я все – вспомню только вот эти
Полевые пути меж колосьев и трав –
И от сладостных слез не успею ответить,
К милосердным коленям припав.
(И. Бунин)
5. Написання творчої роботи
Робота у чернетках.
III. Підсумки уроку
“Мікрофон”
У поезіях на біблійну тему мене вразило…
IV. Домашнє завдання
Переписати роботу в зошити.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)