Розвиток мовлення. Написання творчої роботи на тему “Біблійні сюжети у віршах російських поетів”

УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС

І семестр

ВСТУП

УРОК № 5

Тема. Розвиток мовлення. Написання творчої роботи на тему “Біблійні сюжети у віршах російських поетів”

Мета: ознайомити з шедеврами живопису та поезії, присвяченими біблійній темі, зробити висновок про магічну силу вічних сюжетів Книги книг, вчити порівнювати літературні твори, знаходити інтертекстуальні елементи, писати, дотримуючись наукового стилю; розвивати письмове зв’язне мовлення; виховувати інтерес до порівняльного аналізу літературних творів.

Обладнання: Біблія, тексти віршів О. Пушкіна, І. Буніна, О. Жемчужникова, репродукція картини Рембрандта “Повернення блудного сина”.

Всего прочнее на земле печаль

И долговечней – царственное слово.

А. Ахматова

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань

Переказ притчі про доброго самарянина, про гірчичне зерно.

II. Узагальнення й систематизація знань

1. Слово учителя

Біблійні теми та мотиви через вічність та високість моральних ідеалів були й є улюбленими для багатьох поетів, письменників, художників. Протягом багатьох століть звертаються до біблійних сюжетів творці різних рівнів: від геніальних до нікому не відомих.

Сьогодні ми звернемося саме до таких переспівів біблійних сюжетів талановитими російськими поетами.

Худ. Рембрандт. Повернення блудного сина

2.

Літературна композиція

1-й учень-читець декламує вірш К. Бальмонта “Одна есть в мире красота”.

Одна есть в мире красота.

Не красота богов Эллады,

И не влюбленная мечта,

Не гор тяжелые громады,

И не моря, не водопады,

Не взоров женских чистота.

Одна есть в мире красота –

Любви, печали, отреченья

И добровольные мученья

За нас распятого Христа.

1893

2-й учень-читець розповідає поезію А. Ахматової “В каждом древе распятый Господь”.

В каждом древе распятый Господь,

В каждом колосе тело Христово.

И молитвы пречистое слово

Исцеляет болящую плоть.

Кого когда-то называли люди

Царем в насмешку, Богом в самом деле,

Кто был убит – и чье орудье пытки

Согрето теплотой моей груди…

Вкусили смерть свидетели Христовы,

И сплетницы-старухи, и солдаты,

И прокуратор Рима – все прошли.

Там, где когда-то возвышалась арка,

Где море билось, где чернел утес, –

Их выпили в вине, вдохнули с пылью жаркой

И с запахом бессмертных роз.

Ржавеет золото и истлевает сталь,

Крошится мрамор – к смерти все готово.

Всего прочнее на земле печаль

И долговечней – царственное слово.

1945

3-й учень-читець декламує поезію Б. Пастернака “Дурные дни”.

ДУРНЫЕ ДНИ

Когда на последней неделе

Входил он в Иерусалим,

Осанны навстречу гремели,

Бежали с ветвями за ним.

А дни все грозней и суровей,

Любовью не тронуть сердец.

Презрительно сдвинуты брови,

И вот послесловье, конец.

Свинцовою тяжестью всею

Легли на дворы небеса.

Искали улик фарисеи,

Юля перед ним, как лиса.

И темными силами храма

Он отдан подонкам на суд,

И с пылкостью тою же самой,

Как славили прежде, клянут.

Толпа на соседнем участке

Заглядывала из ворот,

Толклись в ожиданье развязки

И тыкались взад и вперед.

И полз шепоток по соседству,

И слухи со многих сторон.

И бегство в Египет и детство

Уже вспоминались, как сон.

Припомнился скат величавый

В пустыне, и та крутизна,

С которой всемирной державой

Его соблазнял сатана.

И брачное пиршество в Кане,

И чуду дивящийся стол,

И море, в котором в тумане

Он к лодке, как посуху, шел.

И сборище бедных в лачуге,

И спуск со свечою в подвал,

Где вдруг она гасла в испуге,

Когда воскрешенный вставал…

3. Виступ учня-мистецтвознавця з розповіддю про картину Рембрандта “Повернення блудного сина” (1668). Ермітаж

Євангельська притча про блудного сина розповідає про те, як легковажний юнак, забравши свою частку батьківського майна, залишив рідний дім у пошуках розваг. Переживши чимало випробувань і сорому, він вирішив повернутися в батьківський дім, де знайшов прощення, любов та відпочинок.

Тема повернення блудного сина давно цікавила Рембрандта. Він неодноразово використовував її в офортах і малюнках. У картині велична ідея втілюється в лаконічній та виразній композиції. Домінують чіткі вертикалі спокійних та величних фігур, що застигли у німоті. Одяг батька спадає широкими складками, обриси його фігури повністю включають у себе контури фігури сина, що ще більше підкреслює нерозривний зв’язок цих двох людей та надає групі особливої монументальності.

Емоційний вплив картини визначається нерозривним поєднанням освітлення й колориту. У яскравому буянні кольорів фігури ніби виростають з темряви, і серед приглушених зеленувато – і краснувато-коричневих тонів оточення і променів світла найбільше виділяється червоний колір плаща батька. Особливу широту і свободу має в цій картині складний живопис, характерний для пізнього мистецтва Рембрандта. В освітлених місцях фарба накладається опукло-шорсткувато – часто не пензлем, а шпателем чи пальцем. Поверхня картини, що зблизька здається хаотичною палітрою різної форми мазків, на відстані стає виразною та вражаючою.

4. Підготовка до творчої роботи “Біблійні сюжети у віршах російських поетів”

1) Мета роботи – прочитати вірші О. Пушкіна, І. Буніна, О. Жемчужникова, порівняти їх з відомими біблійними сюжетами, зробити висновок про спільне та відмінне у цих творах та епізодах Священного Письма (чи йде поет за біблійним сюжетом, чи додає щось до нього, якою мірою… )

2) Стиль викладання – науковий.

Початок може бути таким:

“Байдужих до біблійних сюжетів серед творців немає. Не стали винятком і такі російські поети, як О. Пушкін, І. Бунін, О. Жемчужников… “

ПРИТЧА О СЕЯТЕЛЕ И СЕМЕНАХ

Шел сеятель с зернами в поле и сеял;

И ветер повсюду те зерна развеял.

Одни по дороге упали; порой

Их топчет прохожий небрежной ногой,

На них нападает голодная стая.

Другие на камень бесплодный легли

И вскоре без влаги и корня взошли,-

И в пламенный полдень дневное светило

Былинку палящим лучом иссушило.

Средь терния пало иное зерно,

И в тернии диком заглохло оно…

Напрасно шел дождь и с прохладной зарею

Поля освежались небесной росою;

Одни за другими проходят года –

От зерен тех нет и не будет плода.

Но в добрую землю упавшее семя,

Как жатвы настанет урочное время,

Готовя стократно умноженный плод,

Высоко, и быстро, и сильно растет,

И блещет красою, и жизнию дышит…

Имеющий уши, чтоб слышать, – да слышит!

1851

(Алексей Жемчужников)

Свободы сеятель пустынный,

Я вышел рано, до звезды;

Рукою чистой и безвинной

В порабощенные бразды

Бросал живительное семя –

Но потерял я только время,

Благие мысли и труды…

Паситесь, мирные народы!

Вас не разбудит чести клич.

К чему стадам дарить свободы?

Их должно резать или стричь.

Наследство их из рода в роды

Ярмо с гремушками да бич.

(А. С. Пушкин)

И цветы, и шмели, и трава, и колосья,

И лазурь, и полуденный зной…

Срок настанет – Господь сына блудного спросит:

“Был ли счастлив ты в жизни земной?”

И забуду я все – вспомню только вот эти

Полевые пути меж колосьев и трав –

И от сладостных слез не успею ответить,

К милосердным коленям припав.

(И. Бунин)

5. Написання творчої роботи

Робота у чернетках.

III. Підсумки уроку

“Мікрофон”

У поезіях на біблійну тему мене вразило…

IV. Домашнє завдання

Переписати роботу в зошити.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Розвиток мовлення. Написання творчої роботи на тему “Біблійні сюжети у віршах російських поетів”