Розповідайте про стилістичні фігури мовлення бессоюзии й многосоюзии

Особливі синтаксичні побудови словосполучення, речення або групи

Речень у тексті називаються стилістичними фігурами мовлення. Серед них

Виділяють бессоюзие й многосоюзие.

Бессоюзие полягає в навмисному пропуску сполучних сполучників між

Членами речення або між простими реченнями в складі складного

Відсутність сполучників надає висловленню динамічність, стрімкість,

Дозволяє однією фразою передати насиченість картин. Наприклад, А. З.

Пушкін, описуючи поїздку Ларіних на “ярмарок наречених”, малює читачеві

Калейдоскоп швидко змінюваних картин і вражень, що набігають на

Мандрівників:

Миготять повз будку, баби,

Хлопчиська, крамниці, ліхтарі,

Палаци, сади, монастирі,

Бухарці, сани, городи,

Купці, лачужки, мужики,

Бульвари, вежі, козаки,

Аптеки, магазини моди,

Балкони, леви на воротах…

Малюючи картину Полтавського бою, А. С. Пушкін також використає безсполучникові

Конструкції, що передають стрімкість що відбувається:

Швед, росіянин – коле, рубає, ріже,

Бій барабанний, кличі, скрегіт,

Грім гармат, тупіт, ржанье, стогін…

Безсполучникове з’єднання однорідних членів створює враження

Незакінченості, невичерпаності ряду, що перераховує, а часом

Підкреслює логічну неоднорідність понять, що з’єднують: Усюди під

Ледачим вітром крила, що вертяться,

млинів. Мизи, хутірці, будиночки із крутими

Черепичними покрівлями, із гніздами лелек, ряди. невисоких верб уздовж канав (А.

Н. Толстой); Це все перед будинком; а подивилися б, що в нього в саду! Чого

Там немає! Зливи, вишні, огородина всяка, соняшники, огірки, дині,

Стручья, навіть гумно й кузня (Н. В. Гоголь). Такі конструкції характерні

Для спокійного оповідального мовлення

Многосоюзие полягає в навмисному використанні того самого

Сполучника, щоб виділити (логічно й интонационно) члени, що з’єднують ними,

Речення й підсилити виразність мовлення. Повторювані сполучники, по-перше,

Підкреслюють незакінченість ряду, а по-друге, виражають значення посилення:

Вона й бояти^-те його, і не сміла плакати, і прощалася з ним, і любувалася

Їм як востаннє (И. С. Тургенєв); Ох! Літо червоне! Любив би. я

Тебе, коли б не спека, так пил, так комарі, так мухи… (А. С. Пушкін); Перед

Очами ходив океан, і колихався, і гримів, і. блискав, і вгасав, і

Світився, і йшов кудись у нескінченність (В. Г. Короленко)

У вірші “Дорожні скарги” А. С. Пушкін використає цю фігуру:

Иль чуму мене підчепить,

Иль мороз окостенит,

Иль мені в чоло шлагбаум вліпить

Неспритний інвалід

Конструкції із многосоюзием частіше зустрічаються в емоційному мовленні. От,

Наприклад, як використає многосоюзие й бессоюзие И. Житель півночі в

Вірші “Моя Росія”:

Моя безбожна Росія,

Священна моя країна!

Її рівнини снігові,

Її цигани кочові, –

Ах, їм чи радість не дана?

Її пориви вогневі,

Її мрії передові,

Її письменники живі,

Постигшие її до дна!

Її розбійники святі,

Її польоти блакитні,

И наше сонце й місяць!

И ці землі неземні,

И ці бунти відважні,

И вся їх, вся їхня глибина!

И солов’ї її нічні,

И ночі пламно-ледяние,

И браги древні, хмільні,

И кубки, повні винячи!

И трійки степовий-степову-степове-степова-скажено^-степові,

И ці спиці писані,

И ці збруї золоті,

И крильчатие підпряжні,

Їх ший лебедяча крутість!

И наші баби избяние,

И сарафани їх кольорові,

И голосу дівиць грудні,

Такі росіяни, рідні,

И молоді, як весна,

И розливні, як хвиля,

И пісні, пісні розривні,

Якими наші груди повні,

И вся вона, і вся вона –

Моя повзуча Росія


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Розповідайте про стилістичні фігури мовлення бессоюзии й многосоюзии

Categories: Твори з української літератури

Links